Молитва за Овена Міні — Джон Ірвінг

Українське видання роману Джона Ірвінга «Молитва за Овена Міні», вигляд книги під кутом

Критики і читачі одностайно назвали «Молитву за Овена Міні» «ідеальна історія». Тільки уявіть: вам десять років і ви точно знаєте, що навіть у наступні десять років вам не вирости вище нещасних п’яти футів. У вас дивний голос, схожий на вереск заіржавілих дверних петель, а ваша зовнішність залишає бажати кращого. І при цьому ви вірите, що народилися таким унаслідок непорочного зачаття, що Бог обрав вас своїм знаряддям, наділивши гострим розумом і здатністю передбачати події, а крім того, вам достеменно відомі рік, день, година та обставини власної смерті. Чекати на неї залишається недовго, а ті обставини здаються більш ніж дивними.

Отакий він — головний герой історії, яку розповідає найближчий друг Овена Міні Джонні Вілрайт. І тільки на останніх сторінках цієї сповненої драматизму книжки ви дізнаєтеся, ким насправді був Овен — пророком, чудотворцем, схибленим фанатиком, шукачем істини або справжнім маленьким героєм. Бо його вперта віра, попри тягар жахливого знання, завжди стверджувала те саме: його смерть повинна мати сенс…

Зміст

1. ФАТАЛЬНИЙ М’ЯЧ …………………………………. 5
2. БРОНЕНОСЕЦЬ ……………………………………. 44
3. АНГЕЛ ………………………………………………… 107
4. НЕМОВЛЯТКО-ХРИСТОС ………………….. 164
5. ПРИВИД МАЙБУТНЬОГО ………………….. 222
6. ГОЛОС ………………………………………………. 280
7. СОН ……………………………………………………. 370
8. ПАЛЕЦЬ …………………………………………….. 453
9. «КИДОК» ………………………………………….. 550

Замість післямови. Моє улюблене перше речення ……… 662

Слово вдячності ……………………………………………. 669

Про Джона Ірвінга …………………………………………. 670

Уривок з роману Молитва за Овена Міні Джона Ірвінга.

Я приречений до кінця свого життя пам’ятати хлопця з дивним пронизливим голосом — але не через його голос, і не тому, що він був найменшим з усіх моїх знайомих, і навіть не тому, що він зробився знаряддям смерті моєї матері, а тому, що саме він став тією причиною, яка спонукала мене увірувати в Бога; я зробився християнином завдяки Овену Міні. Я аж ніяк не стверджую, ніби жив у Христі чи із Христом, або, тим паче, для Христа, про що, як я чув, пристрасно заявляють деякі фанатики. Я не можу похвалитися гарним знанням Ветхого Заповіту, та й до Нового Заповіту я не заглядав від часів відвідування недільної школи, якщо, звісно, не брати до уваги ті уривки, що їх виголошують на церковній службі. Трохи краще мені знайомі біблійні пасажі, що містяться у «Книзі загальної молитви». Її я перечитую часто, а от Біблію — лише у дні церковних свят, адже в молитовнику все викладено значно простіше й логічніше.

Я завжди досить регулярно відвідував церкву. Колись я був конгрегаціоналістом, — мене хрестили в конгрегаціоналістській церкві, — а потім упродовж кількох років я був єпископалом (мене конфірмували в єпископальній церкві), і через це мої релігійні переконання виявилися достатньо розпливчастими. У підлітковому віці я взагалі відвідував «позаконфесійну» церкву. А потому зробився англіканцем, й Англіканська церква Канади була моєю релігійною домівкою відколи, як я покинув Сполучені Штати майже двадцять років тому. Бути англіканцем — це майже те саме, що й єпископалом, — мені часом навіть здається, ніби я повернувся до єпископальної церкви. Однак я залишив і конгрегаціоналістську, і єпископальну церкви раз і назавжди так само, як залишив і свою батьківщину.

ISBN:978-617-522-301-7