Сучасний американський роман Світ очима Ґарпа — Джон Ірвінг

Бічний вигляд книги Світ очима Ґарпа Джона Ірвінга

«Світ очима Ґарпа», найвідоміший роман Джона Ірвінга, розповідає про дивну річ, що зветься життям. Тут є майже все: секс, убивства, кохання, листи, ведмеді на велосипедах і всілякі невдачі; смерть завжди трагічна, а хіть нещадно карається.

Це книжка, яку люблять або ненавидять. Дехто каже, що вона вульгарна й надто відверта. Так, це правда, і в той же час вона настільки зворушлива, що змусить вас сміятися і плакати.

І незважаючи на всю гротескність, чорний гумор і трагікомічні ситуації — це Америка як стан душі, суміш свободи, позитивного божевілля, сексуальних крайнощів і смутку.

Тридцятьма мовами, у сорока країнах, тиражем у десять мільйонів екземплярів — цей смішний і трагічний роман став найяскравішим підтвердженням свого знаменитого останнього рядка: «У світі, баченому очима Ґарпа, всі ми — невиліковні».

Переднє слово: Світ очима Ґарпа — Джон Ірвінг

Сорок років тому

Двадцять років тому, тобто через двадцять років після того, як «Світ очима Ґарпа» вийшов друком, я написав післямову до цього роману. Переписування є чи не найприємнішою частиною творчого процесу, а от перегляд написаного завжди додає ясності і сприяє кращому розумінню. Коли я взявся переробляти передмову до «Ґарпа», звісно ж, знайшлося чимало такого, що я залюбки змінив або взагалі прибрав у тій післямові до видання 1998 року, та, крім того, я побачив, що хочу до неї ще багато чого додати.

Оглядаючись назад, немає потреби казати, що «Ґарп» — це найгірший із можливих сценаріїв або що я у своїх романах передбачаю майбутнє, та в 1972–1975 роках, коли я викладав курс письменницької майстерності в Айова-Сіті, де, власне, і розпочалося створення «Ґарпа», мене непокоїла думка про те, що тема сексуальної ненависті (нетерпимості до сексуальних меншин і сексуального різноманіття) втратить актуальність лише до того, як я допишу свій роман. У 1976–1977 роках, коли я жив у Массачусетсі та Вермонті, де був дописаний «Ґарп», мені видавалося малоймовірним, що сексуальне насильство, про яке я писав, не зникне в найближчому майбутньому. Коротко кажучи, я вважав, що сексуальна дискримінація є настільки потворним і таким туполобим явищем, що просто не може тривати довго. 1979 року, коли «Ґарп» вийшов друком, мені здавалося, що я написав роман, у якому відображені особливості короткого періоду часу. «Ґарп» — це сердита й комічна книжка, феміністичний роман й ода жіночому правозахисному рухові, що його водночас оспівують і висміюють, — але понад усе я вважав «Ґарпа» історичним романом, який висвітлює скороминущі тенденції мого часу. Я помилився. «Світ очима Ґарпа» не передбачає майбутнього, але сексуальна ненависть так нікуди і не зникла. Мені неприємно усвідомлювати, що «Ґарп» і досі не втратив своєї актуальності. Нам усім має бути соромно за те, що сексуальна нетерпимість і зараз існує та схвалюється, але такою є об’єктивна реальність.

165-те місце у списку 200 найкращих книг за версією BBC