Показано 1–12 із 48Сортовано за останнім
Штіллер
Невдячна справа зривати маски з інших, а зривати маску із себе — й поготів. Лише поодинокі сміливці наважуються побачити своє справжнє обличчя. На залізничному вокзалі поліція арештовує чоловіка, схожого на Штіллера. Хоча той запевняє, що він — Вайт. Однак йому не вірять. Сидячи в буцегарні Вайт намагається зі слів довколишніх скласти образ Штіллера. А ще збагнути, чому дружина прокурора переказує йому вітання? Чому колишня балерина Юліка так прагне зустрітися з ним і запевняє, що він і є Штіллер, її чоловік. І хіба не дивно, що єдиний, хто насправді розуміє його, це прокурор? «Я — не Штіллер…» Від перших слів роману й аж до останніх він один супроти світу, супроти юрми. Його життя сповнене гірких розчарувань і поразок, а втім, це його шлях до себе справжнього… Чи вдасться герою відстояти себе? Чи зможе відкинути ролі, начеплені на нього спільнотою? Чи вдасться йому вберегти свою ідентичність?
Переклад: Євген Попович
ISBN: 978-6-17-522222-5
Вага: 0.43 кг
Формат: 110 × 200 мм
Кількість сторінок: 528
Рік видання: 2024
Мова видання: українська
Обкладинка: тверда
Щасливці /Марк Едвардз/
У мальовничій місцевості графства Шропшир знову знаходять тіло. Специфічне положення, дивна неприродна усмішка, очі спрямовані в небо. Інспекторка кримінальної поліції Імоджен Еванс одразу ж розуміє, що має справу із серійним убивцею. У цьому ж графстві, недалеко від місця подій, живе поглинутий щоденною рутиною Бен. Здається, удача йому нарешті всміхнулася: він знайшов роботу, виграв у лотерею, а його син таки змирився з переїздом і облаштувався на новому місці.
Чоловік, якого я, здається, знаю /Майк Ґейл/
Ця історія про двох молодих чоловіків, колишніх однокласників — випускників елітної школи. Джеймс — успішний бізнесмен і політик, з яким стався нещасний випадок, травма мозку, що позбавила його можливості жити нормальним самостійним життям і зруйнувала мрії. Денні, студенту Кембриджу, пророкували успіх і карколомну карʼєру, однак раптова загибель сестри підкосила його: він почав зазирати в пляшку і втратив усе, чому присвятив молоді роки.
Через що ти проходиш /Сіґрід Нуньєс/
У звичному перебігу життя героїня зустрічає різних людей: колишнього, який переконує, що кінець світу не за горами, власницю житла на Airbnb, яка не вміє спілкуватися з гостями, незнайомця, що просить допомогти розважити його стареньку матір, подругу юності, яка бореться з невиліковною хворобою. Їх усіх об’єднує спільна потреба — розповісти про себе, знайти того, хто почує їхні історії. Вона сприймає цей хор голосів як пасивна слухачка, аж доки не лунає незвичайне прохання.
анонімні листи /Анонімні листи. Упорядкувала Джилліан Андерсон/
Говорячи про секс, ми говоримо про жіночність і материнство, зраду та експлуатацію, згоду та повагу, справедливість і рівність, кохання та ненависть, насолоду та біль. І все ж таки з багатьох причин — складних чи ні — так багато з нас про це не говорять. Наші найглибші, найінтимніші страхи й фантазії залишаються замкненими всередині, поки хтось не принесе ключа. А ось і ключ.
Слуга з Добромиля /Галина Пагутяк/
Зачаровані музиканти /Галина Пагутяк/
Діва, матір і третя /Юлія Нагорнюк/
Відьма вмирає втретє /Юлія Нагорнюк/
Четверта заповідь. Вибрані повісті /Андрій Чайковський/
Андрій Чайковський (1857—1935) — найбільше відомий зі школи своїми пригодницькими повістями про часи Козаччини. Зокрема повість «Віддячився» (1913) занурює у побут Запорізької Січі очима врятованого від татар кучерявого дітвака Івася. Романтичний стиль оповіді пробудить теплі спогади про славну козацьку минувшину. Натомість «Четверта заповідь» (1930) вибудовує образи галицького життя початку ХХ століття.
Хмари /Іван Нечуй-Левицький/
Середина ХІХ століття. У Києві набувають популярності просвітні твори, утверджуються ідеї народництва. Молоде студентство надягає українську свитку як знак своєї національності, як символ гордості за свою культуру, як протест проти деспотизму до українського народу. Починають лунати заклики до навчання простого люду: створення народних шкіл, видання книжок рідною мовою…
