Пол Еджкомб — колишній наглядач федеральної в’язниці штату Луїзіана «Холодна гора», а нині — мешканець будинку для літніх людей. Більш ніж півстоліття тому він скоїв те, чого досі не може собі вибачити. І тягар минулого знову й знову повертає його до 1932 року. Тоді до блоку Е, в якому утримували засуджених до смертної кари злочинців, прибули «новенькі». Серед тих, на кого чекала сумнозвісна Зелена миля — останній шлях, що проходить засуджений до місця страти, — був Джон Коффі. Його визнали винним у зґвалтуванні та вбивстві двох сестер-близнючок Кори й Кеті Деттерик. Поволі Пол усвідомлює, що цей незграбний велетень, який скидався на сумирну дитину, не може бути монстром-убивцею. Але як врятувати того, хто вже ступив на Зелену милю?
Про автора:
Стівен Кінг — шалено популярний американський письменник, який може похизуватися тим, що майже кожен його твір стає літературною сенсацією та стовідсотковим бестселером. За понад 40 років творчої діяльності Кінга світ побачило безліч романів, наклади яких давно перетнули межу в третину мільярда примірників. Він володар численних престижних літературних нагород і має чималу армію шанувальників, яка незмінно поповнюється.
Зелена миля
Автор: Стівен Кінг
Переклад: Любенко О.М.
Сторінок: 432
вага 0,375 кг
Джо –
Тепер я можу уточнити, не лише перед собою, а й перед усіма іншими шанувальниками Кінга, що саме ця книга викликала в мене досить помітне серцебиття, і на мить-дві вона змусила мене відчути цілковиту непритомність. Я дивився екранізацію «Зеленої милі» Тома Генкса, і хоча вона також була чудовою, і часом дивитися її напружено, зрештою, їй немає нічого подібного до цієї книги. На цих сторінках є елементи жаху, але це зроблено тонко, і я думаю, що Кінг досягає більшого результату з тонкістю, а не з кров’ю та насильством, що пронизує тебе. Це просто працює краще, особливо для мене, і, зізнаюся, у мене від цього пальці на ногах скручуються. Я закінчив читати цю книгу сьогодні вранці і досі сиджу та думаю про неї. Можу повідомити, що моє серце дещо заспокоїлося, але я дуже сумніваюся, що зможу забути цю книгу на довгі роки. Але, будьмо відвертими, навіщо мені це хотіти?