Вінницький ґродський суд. Поточна актова книга за 1769  – 1770 роки. Подокументний опис / Укладач Петренко О.С./

В книзі публікуються подокументні описи поточної актової книги Вінницького ґродського суду за 1769-70 рр. Містить інформацію про Коліївщину, соціально-економічну та політичну історію Правобережної України і зокрема Брацлавського воєводства, яке займало територію сучасних Вінницької та, частково, Черкаської, Кіровоградської, Одеської, Миколаївської областей України.
Вінницький ґродський суд (він же ґродський суд Брацлавського воєводства) утворено 1566 р. Початково він був кримінальним судом, якому підлягали справи про злочини шляхти і селян, а також ті, в яких вони фігурували з представниками інших станів. В 18 столітті ґродський суд фактично виконував функції як кримінального, так і цивільного суду. Окрім цього до актових книг ґродського суду вписувались декрети, ухвали і рішення підкоморського суду (який не вів окремих актових книг).

Значна частина документів книги стосується подій Коліївщини. Серед них маніфести власників, державців, уповноважених єврейських кагалів міст та містечок Брацлава, Прилуки, Вінниці і Колюмнова, Красного, Гайсина, Стрижавки і Вороновиці, Стрижавки, Липівця, Лисянки і Чигирина, Немирова, Жорнища, Янова, Тиврова, Погребища, Босівки, Спичинців, Межиріччя, які подають окремі оповіді про події під час селянсько-гайдамацького повстання, розповідають про вторгнення на південь Брацлавщини татарського війська тощо.

Документи книги містять інформацію про перебування російських військ на землях Брацлавського воєводства, які вторглися сюди для боротьби з військом конфедератів і для придушення Коліївщини. Йдеться про велику кількість гарнізонів і окремих підрозділів.

Є в книзі згадки і про вторгнення у південну частину Брацлавщини, зокрема на Побережжя, татарського війська у зв’язку з нападами гайдамаків на турецьку територію, забирання людей у ясир, розграбування
майна і худоби, спалення поселень.

Вписані у книгу документи містять інформацію про напади на маєтки, захоплення земель, вирубування лісів, виловлювання риби у ставках, скошування сіножатей і посівів зернових, сваволю, грабежі, розбої, вбивства, які масово вчиняли селяни, міщани, шляхта, призвідцями яких, а часто й учасниками були власники і посесори маєтків уже після придушення Коліївщини.

Відображені міграційні процеси. Зізнання возних про арешти розповідають про втечі селян і поселення в маєтках інших власників.

У документах є чимало інформації для вивчення соціально-економічної історії. Міститься інформація про незаконне стягнення власниками маєтків, управителями та корчемними орендарями мостового, гребельного та льодового мита, скасованих сеймовою конституцією. В актах згадуються сільськогосподарські культури, які культивувалися у краї: гречка, жито, жито яре, ячмінь, просо, овес, пшениця, конопля, мак, цибуля димка, горох, тютюн.

Окремі документи стосуються господарської діяльності церков різних конфесій, а також участі її ієрархів, священників, кліриків і монахів у кримінальних процесах тощо.

Книга містить цінну інформацію для вивчення родоводів. У першу чергу, це стосується шляхти, але водночас при опрацюванні кожного акта укладач прагнув подати у публікації усі імена і прізвища, які траплялися. Таким чином зафіксовано місце мешкання або діяльності величезної кількості людей, у тому числі селян і міщан.

За своїм статусом ґродський суд був третім після підкоморського (межового) та земського (цивільного) судів. В 18 столітті він очолювався вінницьким старостою, до складу суду входили також підстароста (заступник) та суддя і писар. На відміну від підкоморського та земського судів, склад яких обирався шляхтою на сеймику, урядники ґродського суду призначались від імені короля. З огляду на незначну кількість шляхти у Брацлавському воєводстві, для усіх трьох повітів (Брацлавського, Вінницького і Звенигородського) було створено лише по одному ґродському, земському і підкоморському суду. Від 1566 р. суди перебували в Брацлаві, а з перенесенням у 1598 р. адміністративного центру воєводства до Вінниці, сюди ж перебралися й шляхетські суди. Після вибуху козацького повстання Хмельницького та подальших пов’язаних з цим подій шляхетські суди Брацлавського воєводства припинили свою діяльність й відновили її лише через півстоліття в 1700 р.
За часи козацьких повстань 16 ст., Хмельниччини ітп загинула більша частина актових книг судів Брацлавського воєводства 16-17 ст. Книгам за 18 століття пощастило більше, вони пережили буремні часи розпаду Речі Посполитої та, переважно, збереглись до наших днів.