Вінницький ґродський суд. Поточна актова книга за 1768 рік. Подокументний опис /упорядники Петренко О.С., Росовецький О.С./
15.70 €
-
Польський злотий (zł) - PLN
-
Євро (€) - EUR
Науковий бестселлер. Третє видання. Третє видання. В книзі публікуються подокументні описи поточної актової книги Вінницького ґродського суду за 1768 р. Містить інформацію про Коліївщину, соціально-економічну та політичну історію Правобережної України і зокрема Брацлавського воєводства, яке займало територію сучасних Вінницької та, частково, Черкаської, Кіровоградської, Одеської, Миколаївської областей України.
Вінницький ґродський суд (він же ґродський суд Брацлавського воєводства) утворено 1566 р. Початково він був кримінальним судом, якому підлягали справи про злочини шляхти і селян, а також ті, в яких вони фігурували з представниками інших станів. В 18 столітті ґродський суд фактично виконував функції як кримінального, так і цивільного суду. Окрім цього до актових книг ґродського суду вписувались декрети, ухвали і рішення підкоморського суду (який не вів окремих актових книг).
За своїм статусом ґродський суд був третім після підкоморського (межового) та земського (цивільного) судів. В 18 столітті він очолювався вінницьким старостою, до складу суду входили також підстароста (заступник) та суддя і писар. На відміну від підкоморського та земського судів, склад яких обирався шляхтою на сеймику, урядники ґродського суду призначались від імені короля. З огляду на незначну кількість шляхти у Брацлавському воєводстві, для усіх трьох повітів (Брацлавського, Вінницького і Звенигородського) було створено лише по одному ґродському, земському і підкоморському суду. Від 1566 р. суди перебували в Брацлаві, а з перенесенням у 1598 р. адміністративного центру воєводства до Вінниці, сюди ж перебралися й шляхетські суди. Після вибуху козацького повстання Хмельницького та подальших пов’язаних з цим подій шляхетські суди Брацлавського воєводства припинили свою діяльність й відновили її лише через півстоліття в 1700 р.
За часи козацьких повстань 16 ст., Хмельниччини ітп загинула більша частина актових книг судів Брацлавського воєводства 16-17 ст. Книгам за 18 століття пощастило більше, вони пережили буремні часи розпаду Речі Посполитої та, переважно, збереглись до наших днів.
Назва: Вінницький ґродський суд. Поточна актова книга за 1768 рік. Подокументний опис
Автори-упорядники: Петренко О.С., Росовецький О.С.
Ілюстратор: Шаменков С.І.
Видавництво: РВВ (Запоріжжя)
Сторінок: 280
Обкладинка: тверда
Є в наявності
В книзі публікуються подокументні описи поточної актової книги Вінницького ґродського суду за 1768 р. Містить інформацію про Коліївщину, соціально-економічну та політичну історію Правобережної України і зокрема Брацлавського воєводства, яке займало територію сучасних Вінницької та, частково, Черкаської, Кіровоградської, Одеської, Миколаївської областей України.
Вінницький ґродський суд (він же ґродський суд Брацлавського воєводства) утворено 1566 р. Початково він був кримінальним судом, якому підлягали справи про злочини шляхти і селян, а також ті, в яких вони фігурували з представниками інших станів. В 18 столітті ґродський суд фактично виконував функції як кримінального, так і цивільного суду. Окрім цього до актових книг ґродського суду вписувались декрети, ухвали і рішення підкоморського суду (який не вів окремих актових книг).
За своїм статусом ґродський суд був третім після підкоморського (межового) та земського (цивільного) судів. В 18 столітті він очолювався вінницьким старостою, до складу суду входили також підстароста (заступник) та суддя і писар. На відміну від підкоморського та земського судів, склад яких обирався шляхтою на сеймику, урядники ґродського суду призначались від імені короля. З огляду на незначну кількість шляхти у Брацлавському воєводстві, для усіх трьох повітів (Брацлавського, Вінницького і Звенигородського) було створено лише по одному ґродському, земському і підкоморському суду. Від 1566 р. суди перебували в Брацлаві, а з перенесенням у 1598 р. адміністративного центру воєводства до Вінниці, сюди ж перебралися й шляхетські суди. Після вибуху козацького повстання Хмельницького та подальших пов’язаних з цим подій шляхетські суди Брацлавського воєводства припинили свою діяльність й відновили її лише через півстоліття в 1700 р.
За часи козацьких повстань 16 ст., Хмельниччини ітп загинула більша частина актових книг судів Брацлавського воєводства 16-17 ст. Книгам за 18 століття пощастило більше, вони пережили буремні часи розпаду Речі Посполитої та, переважно, збереглись до наших днів.
Говорячи про зміст документів, які ввійшли в дану актову книгу, перш за все слід виділити масив актів, які стосуються подій Коліївщини (понад 30 документів). За характером — це маніфести шляхти, зізнання возних про арешти учасників повстання, судові позови. Також матеріали книги показують активні міграційні процеси в краї. Понад 20 документів розповідають про втечі селян і поселення на слободах, які надавали їм нові власники. Селяни рухались головним чином, як і 150 років перед тим й 50 років по тому, з північних і північно західних регіонів Правобережної України, де було більше населення і високий рівень панщинних повинностей, у південні й південно-східні регіони, де було мало людей, безліч небезпек, не було ніяко цивілізації, але було вдосталь такої бажаної волі і землі.
Книга містить також важливі документи соціально-економічної історії півдня Правобережної України 18 ст. – особливості місцевого розвитку ремесел і торгівлі. Зокрема, присутні згадки про брацлавське братство ніжинсько-македонських греків-купців. Скарги дідичів на зловживання орендних посесорів маєтків проливають певне світло рентні відносини. Наймасованіше у книзі представлена шляхетська вольниця — наїзди на села, хутори, поля, ліси, – розбої та грабунки були повсякденним явищем.
Окремі акти розповідають про незаконне відбирання власниками маєтків мостового і гребельного зборів, відмінених сеймовою ухвалою. Іноді такі дії носили характер відвертих розбоїв.
У книзі згадується 415 поселень Брацлавського воєводства. Подається їх перелік сучасною локалізацією.
Книга може бути використана у генеалогічних дослідженнях, оскільки містить імена представників різних суспільних верств: дворян-землевласників, дрібної шляхти, духовенства, купців та міщан, євреїв, козаків, селян, матеріали про успадкування маєтків, подробиці побуту, родинних стосунків та ін.
ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОКАЖЧИК
Ажбіївка, с.
Андрушівка, с.
Антонівка, с.
Бабатин, с.
Бабчинці, с.
Бакша, с.
Балабанівка
Балабанівський ключ
Балабанівські ліси
Баланівка, с.
Балта-Польська, звана Юзефгродом, м.
Бар, м.
Бачкурин, с.
Баштечки, слобода
Беднарівка, с.
Безпечна, с.
Белзьке воєводство
Бердичів, м.
Бердичівське графство
Березівка, с. Київ в-ва
Березова Балка, с. Уманського ключа
Бернашівка або Радавка, див. Радівка
Бершадський ключ
Бершадь
Біле Озеро, с.
Білки, с.
Білоцерківське староство
Богданівка, с.
Богопіль, м.
Болган, с.
Борбка, потік
Борівка, с.
Боровичі, маєток у Волин в-ві
Борсків, с.
Борщагівка, с.
Босівка, м.
Босівський ключ
Ботвинівка, с.
Браїлів, м.
Браїлівський ключ
Брацлав, м.
Брацлавське староство
Брацлавський п о в іт
Брицьке, с.
Брусленів, с.
Бубновецький ключ
Бугаївка, с.
Буди, с.
Бузівка, с. Тетіївського ключа
Буки, м.
Буша, с.
Варшава, м.
Василівка, с.
Васильківці, с.
Вахнівка
Вахнівський ключ
Велика Русава, с.
Велика Улига, с.
Великий і Малий Правкові ліси
Великий Щенів, с.
Вербка, с.
Вербородинці, с. Волинського воєводства
Верхівка, м
Веселий Кут, с.
Вила, с.
Високе, с. Війн, п
Витава, с.
Вишківці, с.
Вишня, с.
Вівсяники, с.
Вільшана, с.
Вінницьке староство
Вінницький повіт
Вінниця, м.
Вовча Слобода
Войцехівка, с.
Волинське воєводство
Волиця, с. Белзького воєводства
Володарський ключ
Володарський степ
Володіївка, с.
Волощина
Вонячин, с.
Воробіївка, с.
Вороновицький ключ
Вороновиця, м. (част. м. Ласківщина)
Ворошилівка, м.
Ворошилівський ключ
Врублівці, с. Подільського воєводства
Галайдівка, с.
Галайки, с.
Галузинці, с. Летичівського п. Поділ в-ва
Гарячківка, с.
Гедерим, с.
Гербина, с.
Глибочок, с.
Глинки, слобода
Глинськ, с.
Глинянець, с.
Глоговата, с. Босівського ключа
Годзємби, с.
Голдашівка (Голдаківка), с.
Голованівський ключ Уманської волості
Головорусава, с.
Голотки, с.
Голяки, с.
Гоноратівка, с.
Горбівці, с. Подільського воєводства
Горишківка (Горишківці, Хорошківка), с.
Городище, с. Волин. в-ва
Городниця, с.
Гранів, м.
Гришівці, с.
Губник, с.
Гулівці, с.
Гута-Будилівська, с.
Гущинці, с.
Даньківка (Даньківці), с.
Дашів, лл.
Дашівський ключ
Дашківці (Дешківці), с.
Деребчин, с.
Деренків, с.
Десна, с.
Джугастра, с.
Джулинки, с.
Джуньків (Дзюньків), с.
Джуньківщина (в док. Лузунківщина)
Джурин (Чурилів), лл.
Дзендзелівка, с.
Дзигівка, с.
Дібровка, с.
Дмитрашківка, с.
Довжок, с.
Долшина Колода, урочище
Дубно, лл. Волинського воєводства
Дунаєвецький ключ
Дунаївці, м. Подільського воєводства
Дяківка, с.
Жабокрицький ключ
Жабокрич (біля Брацлава), с.
Жабокрич, с.
Жашків, с.
Животів (Старий Животів), лл.
Животівка, с.
Животівський ключ
Жидовчик, с.
Житники, с. Тетіївського ключа
Житоллирський повіт
Жовті Могили, урочище
Жорнище, лл.
Жорнищський ключ
Журавлівка, с.
Заливанщина (Заливщина), с.
Залужжя, с.
Запорозька Січ
Зарванці, с.
Заруддя, с.
Заслав, м.
Заславське князівство
Зведенівка, с.
Звенигородка, м.
Звенигородське староство
Звенигородський повіт
Зозів, с.
Зозівка, с.
Зятківці, с.
Іванківці, с.
Іваньківка, с.
Ігнатки, с.
Іллінецький (Лінецький) ключ
Іллінці, м.
Ілляшівка, с. Кременецького п
Ільківка, с.
Іцька, с.
Йожів, с.
Казімєж, м.
Калитинка, с.
Кальник, м.
Кальницький ключ
Кальнишівка, с.
Кам’янець
Кам’янецька земля Подільського в
Кам’янувата, с. Уманського ключа
Качківка, с.
Київ, м.
Київське воєводство
Київський повіт
Киселі, с. Волинського воєводства
Кислицьке, с.
Кіщинці, с.
Клебань, с.
Клембівка, с.
Кліщів, с.
Княжа (Княжа Криниця), с.
Княжокриницький ключ
Кобильна, с.
Кожанка, с.
Кожухів, с.Подільського воєводства
Козинці, с.
Комаргород, м.
Комаргородський ключ
Комарів, с.
Комарів, с. Белзького в
Конела, м.
Конельський ключ
Копіївка (біля Дашева), с.
Копіївка (біля Тульчина), с.
Корделівка, с.
Корнинський ключ Київського воєводства
Коровинці, с.
Косаківка, с.
Косаківський ключ
Косанівка, с.
Косткопіль, див. Михайлівка
Коханівка, с.
Коханівський ключ
Кошів, с. Війн, п
Красилова, с.
Красне Нове Місто
Красне, м.
Красненьке, с.
Красний Кут, с.
Красногірка, с.
Краснянський ключ
Краснянський маєток
Крем’янець, м.
Крижопіль, с.
Криничани, с. Подільського воєводства
Кропивна, річка
Кропивна, с.
Круподеринці, с. Погребищенського ключа
Крутянський ключ
Крушлинці Великі і Малі (Крушлинці, Хруслинці), с.
Крушлинці, див. Крушлинці Великі і Малі
Кудіївці, с.
Кузьминецький ключ
Кузьминці, див. Сільниця
Кузьминці, с.
Кукули, с.
Куличів, с.
Куманівці, с. Летичівського п-ту Подільського в-ва
Кумейки, с.
Куна, с.
Купчинці, с.
Кутища, с.
Кучмань, ліс у Краснянському ключі
Лаврівка, с.
Ласківщина, див. Вороновиця
Латанці, с.
Лебедин, с.
Левківка, с.
Лемешівка, с.
Лемешівські грунти
Летичів, м.
Летичівський повіт
Липовець, м.
Липовецький ключ
Лисіївка, с.
Лисогірка, с. Летичівського п-ту Подільського воєводства
Лисянка, м.
Лисянський ключ
Литвинівка, с.
Літин, м.
Літинське староство
Ліщинці, с.
Логвин, с.
Лука (біля Воробіївки), с.
Лука (біля Пасинків), с.
Лука-Жабокрицька, с.
Лука-Мелешківська, с.
Лукашівка, с.
Лукашовецький ключ
Луків, населений пункт
Луцьк, м.
Луцький повіт
Львів, м.
Львівська земля
Любашівка, с.
Люблін, м.
Любомирка, с.
Людвиківка, с. Вінницького староства
Люлинці (біля Лемешівки), с.
Люлинці (біля Осичної), с.
Майдан-Супрунівський, с.
Макотерти, с. Луцького п-ту Волинського воєводства
Максиболото, слобода
Мала Березанка, с. Таращанського староства
Мала Растівка, с.
Маньковецький ключ
Маріївка, с.
Марківка, с.
Марківці, с.
Матвіїха, с.
Маянів, с.
Медівський ключ
Мельниківці, с.
Мервин, с.
Мечетня, с.
Микулинці, с.
Миронівка, с.
Михайлівка (біля Брацлава), с.
Михайлівка (біля Кліщева), с.
Михайлівка (біля Мурафи), с.
Михайлівка (давніше звана Косткопіль), с.
Мізюринці, с.
Мізяків, с.
Мірча, с.
Мовчани, с. Шаргородського ключа
Могилівка, с.
Монастирське, с.
Мончинці, с.
Москва
Мурафа, м.
Мурафська волость
Мурафський ключ
Мястківка, м.
Мястківський ключ
Нападівка, с.
Немирів, м.
Немирівський ключ
Нижча Кропивна, с.
Нова Пісочна, с.Подільського воєводства
Новий Животів, м.
Нові Шершні, слобода
Новорочиці, с. Кременецького п. Волинського в
Новосербія
Носівці, с.
Носківці, с.
Обідне, с.
Ободівський ключ
Ожогівка, с.
Омеляни, с. Луцького п. Волин. в
Ометинці, с.
Оратів, м.
Оратівка, с.
Оратівський ключ
Орлівка, с.
Осична, с.
Осмульова, див. Якушинці
Остапківці, с.
Остолопів, с.
Остропільський ключ Волинського воєводства
Отченашівка, с.
Охрімова, с.
Очеретна, с.
Очитків, с.
П’ятничани, с.
Панський Міст, с.
Паріївка, с.
Пархомівка, с.
Пасинки, с.
Пашуки, с. Волинського воєводства
Пекарі, с.
Пеньківка (біля Мурафи), с.
Пеньківка (біля Томашполя), с.
Пеньківка, див. Яцківці Малі
Переорки, с.
Печера, м. Вінницького п о в іту
Печерський ключ
Пиків, м.
Пилинівка, с.
Пирогів, с. Краснянського ключа
Писарівка, с.
Підвисоке, с.
Підмети, с.
Піщанка, с.
Плевачівщина, с. Мінського в
Плисків, с. Вінницького п.
Плютинці, с.
Погреби, с. Вінницького п
Погребище (Погребища), м.
Погребищенський ключ, с.
Погребищенський тракт
Подільське воєводство
Подобна, с.
Подоріжна, с.
Поличинці, с. Київського воєводства
Полівка, с.
Полонне, с. Луцького п-ту Волинського воєводства
Полудня, с.
Польові Сільниці, с.
Попелівка, с.
Попелюхи, с.
Потік, с.
Почапки, с. Кременецького п-ту Волинського воєводства
Прилука, м.
Прилуцький ключ
Радзепи, с.
Радівка (Радавка або Бернашівка), с.
Райгород, м.
Растівка (Ростівка), с.
Рахни-Лісові, с.
Рахни-Польові, с. Краснянського ключа
Рахни, с.
Рачки, с.
Рашківський ключ
Рибниця, с.
Рогоза (Рогізна), с.
Рожична (Ружична), с.
Розбійна, с.
Розвадів, с.
Розкішна, с.
Розкопана, с.
Рубаний Міст, с.
Рудниця, с.
Русавка, с.
Сабадаші, с.
Сабарів, с.
Сабарівка, с.
Сабарівські ліси
Савранський ключ
Саврань, м.
Саїнки, с.
Сальник, с.
Самгородок, с.
Самчинці, с.
Саражинці, с.
Сарацея, с.
Свитинці, с.
Свінциця, с.
Селевківка, с.
Селищанський ключ
Селище, с.
Семенки, с.
Сербинівці, с.
Серединці, с.
Сиваківці, с.
Ситківці, с.
Сичівка, с. Уманського ключа
Сільниця (інакше
Скибинці, с.
Скотиняни, с. Подільського воєводства
Скридлівка, с. Київського воєводства (нині с. Скраглівка)
Сліди, с.
Слобідка або половина с. Луки-Жабокрицької
Слобідка Якимівка
Слобода Кобринова
Слобода Люшновата
Слобода Попелюшка
Слобода Христиська
Слобода Ярошівська
Слобода-Жабокрицька (Слобідка), с.
Смаржинці, с.
Смердяча Слобода
Сміла, м.
Смілянські маєтності
Соболівка, с.
Сокілець, с.
Соколинці, с.
Соколівка (біля Конели), с.
Соколівка (біля Чоботарки), с.
Сологубівка, с.
Сорокотяги, с.
Сорочин, с.
Соснівка, с. Житомирського п-ту Київського воєводства
Сосонка, с.
Сосонський ключ
Спичинецький ключ
Спичинці, с.
Ставища, м.
Ставищенський ключ
Стадниця, с.
Станіславівка, слобода
Станіславчик, с.
Станіславчицький ключ
Стара Пісочна, с. Подільського воєводства
Старий Животів, див. Животів
Старі Мочулки, с.
Стеблів, с.
Стеблівський ключ
Степанівка, с.
Стефанівка, с.
Стецьківка (Стецьківці), с.
Стіна, с.
Стояни, с.
Стратіївка, с.
Стрижавка, м-ко
Строїнці, с.
Струсів, ліс
Студениця, с.
Супрунів, с.
Супрунівський ключ
Сутиска, с.
Сутиські маєтності
Таганицький ключ Київ, в-ва
Тайкури, с. Волинського воєводства
Танське, с.
Таращанське староство
Тарган, с.
Тарнава, с. Босівського ключа
Тележинці, с.
Теодорівка, с.
Теплик
Терлиця, с. Босівського ключа
Тернівка, с.
Тетіїв, м.
Тетіївський ключ
Тетіївщина
Тиврів, м.
Тиманівка, м.
Томашпіль, м.
Томашпільський ключ
Торговиця, м.
Торків, с.
Торчицький ключ
Тростянець, с.
Тульчинський ключ
Тютьки, с.
Угарові ліски
Угловата, с.
Україна
Українська провінція
Уладівка, с.
Уманська в о л о сть
Уманський ключ
Уманщина
Умань, м.
Ухожа, с.
Уяринці, с.
Федорівка, с.
Фердинандове, с. Волинського воєводства
Франкопіль, с.
Хайлівський ключ
Хайлова, с.
Халайдова, с
Хмільник, м.
Ходаки, с. Подільського воєводства
Хомутинці, с.
Хорошківка, див. Горишківка
Хрескотища (Христища), с.
Хруслинці, див. Крушлинці Великі і Малі
Цапівка, с.
Цвіжин, с.
Цекинівка, м-ко
Черепашинці, с.
Черепин, с.
Черкаси, м.
Черленківський ключ
Черніївці, с.
Чоботарка, с.
Човновиця, с.
Чурилів, див. Джурин
Шарапанівка, с.
Шаргород, м.
Шаргородський ключ
Шарне Поле (Шарниполе), с.
Шендерів, с.
Шендерівка, с.
Шепіївка,с
Шереметка, с.
Шершні Старі і Нові, с.
Шльонськ, м.
Шпиків
Шпиківський ключ
Шпичинецький ключ
Шпола, с.
Шукайвода, с. Уманської волості
Щучинці, с.
Юзефгрод, м.
Юзефгродський ключ
Юрківка, с.
Юрківці, с.
Юхимівка, с.
Юшківці, с.
Яблунівка, слобода
Ягорлицький маєток
Якимівка, с.
Якубівка, с.
Якушинецькі грунти і ліси
Якушинці або Осмульова, с.
Ялогубка, с.
Ямпіль, с.
Янів, м.
Янківці, с.
Янушгрод, м.
Янушгродський ключ
Яришівка (Ярошівка), с.
Ярошинці, селище
Яцківці Великі, с.
Яцковиця, с.
Магазин “Książka papierowa” працює і відправляє книги замовникам без вихідних.
Доставка
Курʼєр InPost 14,99 zł
Пачкомат InPost 12,99 zł
Безкоштовна доставка від 300 zł
Оплата
Після підтвердження замовлення, висилаємо рахунок фактуру на вказаний вами e-mail. Ви оплачуєте замовлення банківською картою онлайн.
Супутні товари
Відгомін карниксів: Військові традиції давніх кельтів на землях України, IV—I ст. до н. е. (Геннадій Казакевич)
Відгомін карниксів: Військові традиції давніх кельтів на землях України, IV—I ст. до н. е.
Книга присвячена малодослідженій темі перебування давніх кельтів на землях сучасної України. На основі писемних, археологічних та лінгвістичних джерел висвітлюються особливості їхнього військового мистецтва. На тлі історії Східної Європи IV—I ст. до н.е. розкриваються шляхи проникнення кельтів на землі України, військово-політичні події, що відбувалися тут за їхньої участі, а також вплив кельтів на розвиток місцевих культур.
Видання розраховане на всіх, кому цікава давня історія України, історія зброї і військової справи.
Книга супроводжується численними ілюстраціями та художньо-історичними реконструкціями.
Мар’їнка: етнокультурний портрет українського селища на Донеччині кінця 1920-х рр. Олена Боряк
Мар'їнка: етнокультурний портрет українського селища на Донеччині кінця 1920-х рр.
Публікація етнографічних та фольклорних записів, зібраних у 1928–1929 рр. студентами педагогічного технікуму, що за тих часів працював у містечку Мар’їнка (Донеччина). Унікальні тексти містять відомості про соціально-економічне життя містечка, описи обрядів життєвого циклу (весілля, народження, смерть), молодіжних зібрань і розваг, дитячих ігор, танців, а також свідчення про побут греків-урумів з навколишніх сіл. Вони є переконливим доказом того, що витоки культурного багатства Донеччини слід шукати в українській етнічній традиції.
Дерев’яна монументальна архітектура Лівобережної України (Стефан Таранушенко)
Дерев’яна монументальна архітектура Лівобережної України
Автор: Стефан Андрійович Таранушенко
Рік: 2017
Кількість сторінок: 896 ст. з іл.
Обкладинка тверда
Публікація повного рукопису класичної праці Таранушенка Стефана Андрійовича, присвяченого дерев’яній сакральній архітектурі Лівобережної України.
До упорядкування книги долучилися відомі українські фахівці: доктор історичних наук Сергій Білокінь та кандидат архітектури Віктор Вечерський. В книзі подано більше 1000 унікальних світлин та креслень дерев’яних церков Чернігівщини, Полтавщини, Харківщини, Сумщини та Дніпропетровщини. Нерідко серед ілюстративного матеріалу – світлини іконостасів, різьблення, творів сакрального мистецтва церковних інтер’єрів. Той факт, що з 180 шедеврів української дерев’яної церковної архітектури на сьогодні збереглося 15, лише підвищує цінність мистецтвознавчого матеріалу, зібраного у 1920-30-х роках Стефаном Таранушенком.
Більшість цитат тексту книги вивірено й уточнено. Опрацьовано бібліографію з історії дослідження української дерев’яної сакральної архітектури. До нової верстки розроблено предметно-географічний покажчик, що значно полегшує пошук тієї чи іншої церкви в прив’язці до населеного пункту. Креслення знищених дерев’яних церков створено за оригіналами, але вже у векторному вигляді. У 13 додатках подано ілюстрований реєстр збережених дерев’яних церков Лівобережної України (п. Віктора Вечерського), а також листування С. А. Таранушенка з М. П. Бажаном, П. М. Жолтовським тощо.
Видання стане в нагоді не лише професійним архітекторам, а й усім шанувальникам українського народного мистецтва.
Мова Львова, або коли батяри говорили (Людмила Підкуймуха)
Авторка: Підкуймуха Людмила
Рік: 2020
Кількість сторінок: 328
Обкладинка тверда
Вивчення лексичного складу кожної мови є не тільки цікавим для фахівців та широкого загалу, а й важливим для суспільства, оскільки вказує на здатність мови творити нове, виявляє її потенціал та значущість для народу. Авторка повертає із забуття ще одну частину нашого мовного багатства, описуючи лексику західноукраїнського варіанта літературної мови міжвоєнного періоду, який склався на той час на Галичині та, зокрема у її центрі – місті Львові. Цей діалект був живим, повноцінним та багатофункціональним. У книжці виокремлено соціальні діалекти, що функціонували у Львові міжвоєнного періоду, зокрема жаргони школярів і спортовців. Особливу увагу приділено балаку, що став мовною особливістю субкультури батярів, яка в 20–30-х рр. ХХ ст. набула найбільшого розквіту. Також проілюстровано специфіку радянської політики в мовній сфері, яка була спрямована на обмеження у вжитку західноукраїнської лексики з метою штучного зближення української мови з російською. Показано, як сучасні письменники, прагнучи усунути наслідки політики русифікації, актуалізують західноукраїнську лексику, що збагачує лексичний склад загальнонародної мови. Видання розраховане на широке коло читачів — філологів, істориків, етнографів та всіх тих, хто цікавиться історією формування української літературної мови та її розмаїттям.
Київ: Провідник
Київ: Провідник
(за редакцією Федора Ернста)
Кількість сторінок: 842 + карта
Репринтне перевидання унікальної книги — путівника по м. Києву 1930 року. Видання налічує 340 статей.
Книга проводить читача старим Києвом, який ще не втратив своє архітектурне обличчя внаслідок діяльності радянської влади.
До видання іде в комплекті карта Києва 1930 року.
Знищені шедеври української дерев’яної сакральної архітектури. (Стефан Таранушенко)
Знищені шедеври української дерев’яної сакральної архітектури. Стефан Таранушенко
В книзі зібрано розвідки Стефана Таранушенка 1920-30-х років, які присвячено п’ятьом знищеним шедеврам української дерев’яної сакральної архітектури:
Троїцькій церкві 1710 року в селі Пакуль на Чернігівщині,
Покровській церкві 1759 року в місті Зіньків на Полтавщині,
Вознесенській церкві 1759–1761 років в містечку Березна на Чернігівщині,
Введенській церкві 1761 року в селі Артемівка на Харківщині,
Миколаївській церкві 1760-х років в селі Нові Млини на Чернігівщині.
Книга щедро проілюстрована оригінальними тогочасними фотографіями, на яких можна побачити згадані архітектурні пам’ятки за кілька років до того як їх знищить радянська влада.

Відгуки
Відгуків немає, поки що.