Леся Українка – дітям / (Видання 2016 року)

Авторка: Підкуймуха Людмила Рік: 2020 Кількість сторінок: 328 Обкладинка тверда Вивчення лексичного складу кожної мови є не тільки цікавим для фахівців та широкого загалу, а й важливим для суспільства, оскільки вказує на здатність мови творити нове, виявляє її потенціал та значущість для народу. Авторка повертає із забуття ще одну частину нашого мовного багатства, описуючи лексику західноукраїнського варіанта літературної мови міжвоєнного періоду, який склався на той час на Галичині та, зокрема у її центрі – місті Львові. Цей діалект був живим, повноцінним та багатофункціональним. У книжці виокремлено соціальні діалекти, що функціонували у Львові міжвоєнного періоду, зокрема жаргони школярів і спортовців. Особливу увагу приділено балаку, що став мовною особливістю субкультури батярів, яка в 20–30-х рр. ХХ ст. набула найбільшого розквіту. Також проілюстровано специфіку радянської політики в мовній сфері, яка була спрямована на обмеження у вжитку західноукраїнської лексики з метою штучного зближення української мови з російською. Показано, як сучасні письменники, прагнучи усунути наслідки політики русифікації, актуалізують західноукраїнську лексику, що збагачує лексичний склад загальнонародної мови. Видання розраховане на широке коло читачів — філологів, істориків, етнографів та всіх тих, хто цікавиться історією формування української літературної мови та її розмаїттям.

Літопис Самійла Величка Кількість сторінок: 1016 Твір Самійла Величка належить до трьох найвідоміших та найповніших «козацьких літописів» і є унікальною пам’яткою козацької історичної думки й барокового письменства першої половини XVIII ст. Величко був канцеляристом Війська Запорозького часів гетьмана І. Мазепи і мав великі можливості для збирання й використання матеріалу. Робота охоплює події від 1620 р. до 1700 р. і вміщує сотні документів з військової канцелярії, цитати з нині втрачених щоденників, хронік. Попри унікальність і популярність, Величків твір ніколи не видавали цілком, з необхідним археографічним апаратом. Тому «Літопис» Величка, по суті, досі не вивчений належним чином. Його було опубліковано в середині XIX ст. із грубим порушенням структури, значними пропусками, без коментарів, текстологічного й кодикологічного аналізу. Крім того, до публікації XIX ст. з цензурних причин не увійшли окремі документи і панегірики, пов’язані з І. Мазепою. Пропоноване видання, що ґрунтується на оригіналі рукопису і його київській копії кінця XVIII ст., дасть змогу повніше оцінити події козацького періоду історії України, переосмислити багато історіографічних міфів та уточнити конкретні події. Видання вміщує повний текст праці Величка, реконструйований згідно з його задумом, біографію автора пам’ятки, кодикологічний аналіз оригіналу рукопису та Київського списку, історію створення рукопису, його зберігання і публікацій, історіографію, археографічні коментарі, таблицю використаних Величком документів, літературних й історичних праць, географічний та іменний покажчики. Видання адаптоване для сучасного прочитання й розраховане на широке коло читачів — істориків, філологів, культурологів і всіх, кого цікавить історія козацької доби та зразки української барокової літератури.