Ніч у Лісабоні /Еріх Марія Ремарк/

…Те, що я розповім вам, діялося давним-давно на Україні, у глухій глуші, і ще й досі по світові не рознеслося. Бабуся, що мені оповідала, упевняла, ніби у глуші є чимало чесних великих подій, все одно як пишних квіток. І оповідала бабуся, — а вона була давня сильно, прожила чимало на білому світі. «Чимало дечого побачила та чимало дечого зазнала, — оповідала вона, що нічого в світі не можна поставити врівень із цими порослими в глуші квітками. Ні з цими, що в глуші укриті, подіями. Віки йдуть, минають, — а все однаково пишні, свіжі квітки ваблять зір своєю розкішшю, а тихі, величні події любо заспокоюють і м’якшать серце людське». Про автора: Марко Вовчок — псевдонім української письменниці Марії Вілінської. Тарас Шевченко називав її своєю дочкою, Пантелеймон Куліш - мовчазним божеством, а Віктор Домонтович охрестив моцартом любовних історій. Вона була єдиною в українській літературі жінкою-письменницею наприкінці 50-х років ХІХ століття. Її повість «Маруся» отримала нагороду Французької Академії і була перекладена багатьма мовами. Майже 40 років Марко Вовчок була постійним співробітником журналу «Magasin d’Education et de Recreation», у якому друкувався Жуль Верн. сторінок: 336 вага 0,3 кг

Найвидатніші твори української літератури Іван Дідух не знав іншої землі, крім своєї. Тієї, в яку кидав зерно навесні, щоб восени зібрати врожай. Землі, яка всотувала його піт і сльози. Вона прийняла тіла його предків та мала стати останнім і єдиним притулком для самого Івана. Проте скрута ставить селянина перед вибором: вмерти на батьківщині з голоду й холоду чи жити — але там, у далекій заокеанській чужині. Іван знає, що цей шлях незворотний… («Камінний хрест») До видання ввійшли новели зі збірок «Синя книжечка», «Дорога», «Камінний хрест» та інші. Про автора: Василь Стефаник — самобутній письменник-новатор, «співець селянської долі», один із найвизначніших українських новелістів. Його талант високо цінували колеги, особливо Іван Франко, дружбу з яким Стефаник підтримував усе життя. Натхненна творчістю новеліста, поетеса Леся Українка зауважила: «Він малює буденне життя сірого люду, але не тільки зверхні факти цього життя, а самий зміст». Сторінок: 304

«Бережіть собори душ своїх» Події роману «Собор» розгортаються у середині ХХ сторіччя у селищі Зачіплянка. Серце Зачіплянки — давній собор, який був зведений ще запорізькими козаками і відтоді був мовчазним свідком зміни епох і владарів. Собор обертали на склад зброї, на сховище для комбікорму… Колись величний, а тепер — обшарпаний та вицвілий, він чекає на нову долю. Місцеві горе-керівники жадають знести собор і побудувати на його місці «кафе для трудящих». На захист собору стають студент Микола та дівчина Єлька, у серцях яких ще живуть справжні почуття та щирі мрії… Про автора: Олесь Гончар — український письменник, літературний критик, громадський діяч, лауреат Шевченківської премії та володар звання Героя України. Твори письменника увійшли до «золотого фонду» української класичної літератури, а роман «Собор» став знаковим у доробку автора і приніс йому світову славу. Але цьому передували гостра критика з боку провладних осіб та кампанія проти видання й розповсюдження роману. Сторінок: 336