Коліївщина /Владислав Серчик/ (2025)

Ми звикли до Коліївщини як до легенди – шаблі, месники, гнів народу. Але Владислав Серчик дивиться глибше. Його принцип – «без гніву і упередження».

Це найповніше дослідження одного з найболючіших епізодів української історії – козацько-селянського повстання 1768–1770 років, очоленого Максимом Залізняком і Іваном Ґонтою. Серчик показує Коліївщину не як вибух гніву, а як неминучий результат століть приниження, релігійного тиску й соціальної нерівності.

Автор не просто описує події – він розкладає по поличках, чому саме тоді народ сказав “досить”. Його висновки, зроблені десятиліття тому, сьогодні звучать ще гостріше.

Що всередині:

• Оригінальний погляд польського історика – без радянських або російських кліше.
• Документальні свідчення і свіжі коментарі перекладача, які пояснюють спірні моменти за сучасними джерелами.
• Кольорові ілюстрації та реконструкції доби – від портретів учасників до сцен з повстання (автор ілюстрацій – Сергій Шаменков).
• Понад 400 сторінок фактів, аналізів і глибоких висновків, які допомагають побачити Коліївщину не як “бунт”, а як етап боротьби за національну гідність.

Ця книга для тих, хто:

• шукає чесну історію без ідеологічних прикрас;
• цікавиться витоками українського опору;
• хоче зрозуміти, чому 1768 рік став точкою неповернення;
• цінує наукову аргументацію, доповнену художньою глибиною.

Ви отримуєте книгу, яка переосмислює Коліївщину не як міф, а як історію про силу нації.

«Настав час звільнитися від кон’юнктурного впливу «поточного моменту», щоб нарешті, «без гніву і упередження», поглянути на Коліївщину з різних точок зору, супутніх подіям суспільства, оцінити, як вони були сприйняті різними суспільними класами, і яке значення вони мали для їх теперішньої та майбутньої долі. Одне слово, Коліївщину треба показати в належному масштабі не лише на найширшому історичному тлі, а й як невід’ємну частину історичного поступу. Представлена на суд читачів робота містить спробу вирішення цих питань.»

Коліївщина – козацько-селянське повстання у Правобережній Україні в 1768–1770 рр., яке очолив запорожець Максим Залізняк, а його найближчим сподвижником став сотник уманського надвірного козацтва Іван Ґонта. Подія глибоко вразила сучасників та залишалась невичерпним джерелом для розмірковувань наступним поколінням. Пропонована класична праця польського історика Владислава Серчика (1935-2014) перекладається вперше і містить чимало унікальних авторських висновків, які не тільки не втратили актуальності з часом, а навпаки, стали більш очевидними.

Текст роботи доповнений примітками перекладача, що пояснюють, доповнюють чи спростовують наведені автором відомості на підставі актуальних досліджень.