Артилерія XIV–XVIII століть з фондів Львівського історичного музею. Мар’яна Верхотурова

Колекція артилерії XIV-XVIII ст. Львівського історичного музею сьогодні є найбільшою в Україні і налічує понад 80 гармат, в тому числі найбільш ранні пам’ятки, збережені в українських музеях.

Перший розділ роботи “Артилерія у Львові XIV-XVIII ст.” описує події, пов’язані з процесом появи, виробництва та занепаду артилерійського виробництва у Львові.

Другий розділ “Артилерія в приватних колекціях та музейних зібраннях Львова (від XIX ст. до 1940 р.) присвячений вивченню гармат у приватних колекціях та музеях Львова до музейної реформи 1940 року.

Третій розділ “Характеристика колекції артилерії XIV-XVIII ст. Львівського історичного музею” присвячений типологічному аналізу гармат.

В результаті дослідження встановлено, що найстарішою гарматою в Колекції є залізна кована бомбарду кінця XIV – початку XV століття з Белза, що дозволило встановити нижню хронологічну межу зібрання цим періодом. XVI століття представлене в основному залізними кованими гаківницями, фальконетами, легкими залізними гарматами, двома значимими для Львова бронзовими гарматами роботи Леонардо Герле. XVII ст. відображене найбільш повно, а саме – двома бронзовими гарматами, подарованими Львову К. Конєцпольським, чавунними мортирами, гаківницями, різною польовою артилерією, двома фрагментами гармат, знищених шведами у 1704 р., салютними гарматами.
XVIII ст. демонструють сім бронзових гармат-“апостолок”, фортечні чавунні гармати, салютна артилерія.

В роботі вперше в українській історіографії описано методологію матеріалознавчих досліджень гармат.

Зібрані пам’ятки дозволяють простежити рівень розвитку технологій гарматного виробництва у Львові впродовж XIV-XVIII ст.
Колекція гармат Львівського історичного музею ілюструє як моменти розквіту військової могутності міста, так і її занепад.
Каталог вводить до наукового обігу зібрання гармат в повному обсязі. Зіставлення речових, писемних та іконографічних джерел до вивчення розвитку артилерійського озброєння стало важливим аргументом на користь твердження про інтегрованість розвитку львівської артилерії в загальноєвропейський мілітарний простір.