Південні околиці Вінниці у XIV–XVII століттях

Ілюстрація боярина кінця XIV століття з видання про історію Поділля та Вінниччини

Документи, що пережили століття: унікальна історія південних околиць Вінниці, зібрана Олександром Петренком

Видання вводить до наукового обігу унікальні документи з історії Вінниці та Поділля XIV–XVII століть. У книзі зібрані акти, привілеї, судові записи та матеріали, що дозволяють побачити повсякденне життя прикордонного Поділля ранньомодерної доби.

Особливу цінність виданню надає велика джерельна база та детальна археографічна підготовка документів. Книга буде цікава історикам, краєзнавцям, генеалогам, дослідникам Вінниччини та всім, хто цікавиться історією Поділля.

Історичні документи з історії Вінниці та Брацлавщини XIV–XVII століть

Ідея підготовки цієї книги народилася під час роботи автора над написанням історії села Лука-Мелешківська. Тоді було виявлено й опрацьовано величезну кількість архівних документів та історичних джерел з історії Поділля, багато з яких залишилися невикористаними: частина стосувалася сусідніх поселень, інші містили специфічну інформацію, яку було складно включити до структури локальних історичних нарисів. Крім того, за 25 років після виходу друком попередніх досліджень було знайдено чимало нових матеріалів з історії Вінниці, Брацлавщини та Поділля XIV–XVII століть.

Важливим поштовхом до створення цього видання стало академічне видання документів Брацлавського воєводства, підготовлене Миколою Крикуном та О.П. Піддубняком. Усвідомлення виняткового значення архівних джерел для дослідження історії Вінниці, історії Брацлавщини та історії Поділля загалом спонукало автора реалізувати масштабний проєкт публікації документів ранньомодерної доби.

Видання складається з трьох томів. У першому та другому томах публікуються повні тексти актів та історичних документів XIV–XVII століть, а у третьому томі буде подано регести незбережених документів, дослідження шляхетських родів, історії населених пунктів Поділля, матеріали про господарство, етноконфесійний склад населення, географію краю та ключові історичні події Брацлавського воєводства.

У книзі опубліковано унікальні історичні джерела з історії Вінниці та південних околиць міста — території від Вінниці до Тиврова. Саме цей регіон у XV–XVII століттях був важливою частиною Брацлавщини та прикордоння Поділля. Локально територія дослідження обмежена річкою Бог, річкою Вінничкою, лісовими масивами та давніми шляхами, серед яких особливе значення мав Кучманський шлях, яким рухалися татарські загони під час нападів на Поділля та Брацлавське воєводство.

У XIV–XVI століттях тут сформувалися важливі маєткові комплекси та поселення: Черленківські, Сутиські, Кліщівські, Комарівські та Шандирівські маєтності, а також замкові села Шкуринці, Лука, Парпурівці, Соловіївка, Хижинці та інші населені пункти, пов’язані з історією Вінниці. Мешканці цього регіону забезпечували оборону Вінницького замку та одночасно формували економічну основу Вінницького староства.

Часові межі документів охоплюють період від кінця XIV до кінця XVII століття. Опубліковані акти висвітлюють перебування Поділля у складі Подільського князівства Коріятовичів, Великого князівства Литовського, Волинської землі, Брацлавського воєводства та Речі Посполитої. Частина матеріалів стосується також періоду Гетьманщини.

Для підготовки книги використано документи Литовської метрики, Руської метрики, Коронної метрики, архівів судово-адміністративних установ, родинних архівів та приватних колекцій. Значна частина історичних документів з історії Поділля та Брацлавщини публікується вперше.

Кириличні тексти документів подано відповідно до оригіналів. Руські тексти, написані латинською абеткою, передано також у кириличній транслітерації. Документи польською мовою супроводжуються перекладами українською. Видання містить словник малозрозумілих руських слів, іменний та географічний покажчики, а також список архівних фондів і використаної літератури.

Це видання стане важливим джерелом для дослідників історії Поділля, історії Вінниці, Брацлавщини, історії Великого князівства Литовського та Речі Посполитої, а також для краєзнавців, генеалогів, істориків та всіх, хто цікавиться історією України XIV–XVII століть.

Історичне видання з документами та актами про Вінниччину XIV–XVII століть

Південні околиці Вінниці у XIV–XVII століттях.ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ АКТІВ

№ 1. 1392, серпня 9. Кам’янець. — Привілей господаря Подільської землі князя Федора Коріатовича своєму слузі Пашкові Васневичу за вірну службу на села Шандирів, Новоселицю на Богу, а від усть Брацинці до Кутелевої на пасіки по обидва боки Богу, село Костянтинів і землі від устя Сільничею вниз до Собачого Млиниця, село Куниче на Берщаді, село Гаврилівці під Куничим, село Ячолківці на Рогізній, село Баксанівці на Дмитрові ……………………………………………………………… 15

№ 2. 1505, серпня 6. Краків. — Підтвердження короля Александра Ягеллончика зем’янину Брацлавського повіту Федору Дашковичу надань великого князя Вітовта його діду Гарманові на маєтки Кліщево, Шандирово, Тростянець, Тиврів, Волчковці, Нестерівці та селища Орининці і Костиню на річці Кунисі, Зубново і Паробоче на річці Русаві, Лепев і Михайлово …………………………………………………….. 16

№ 3. 1540, травня 25. Вінниця. — Встановлення королівськими комісарами границь Вінницького староства з маєтками панів Семена Кмітича, Іванової Дубицької, Александра Дмитровича, братів і сестри, а також панів Коцюби (за витягом облати з актів Вінницького гродського суду 25.08.1718) ………………………………………………………………….. 17

№ 4. 1545, серпня 5. Вінниця. — Опис Вінницького замку, зроблений великокнязівським комісаром Л. Тишкевичем під час його ревізії ………. 26

№ 5. 1545, серпня 21. Брацлав. — Опис Брацлавського замку, зроблений великокнязівським комісаром Л. Тишкевичем під час його ревізії ……… 33

№ 6. 1552, лютий/березень. Вінниця. — Опис Вінницького замку, укладений під час його ревізії ……………………………………………………………………… 42

№ 7. 1559, липня 12. Вільно. — Лист короля Зигмунта-Августа маршалку Волинської землі, володимирському старості князю Василю Костянтиновичу Острозькому, брацлавському і вінницькому старості князю Богушу Федоровичу Корецькому і писарю королевої Бони пану Богдану Михайловичу Семашку, щоб розсудили межовий конфлікт між вінницькими міщанами і дворянами Семеном Кмітичем, Олександром Дмитровичем та їх сестрою Настасією Дубицькою, які відбирали міські землі до своїх двірців, а також встановили, якій зі сторін належить млин на річці Вишні ………………………………………. 52

№ 8. 1560, січня 8. Вільно. — Лист великого князя литовського Зигмунда-Августа брацлавському і вінницькому старості Б.Ф. Корецькому про подачу села Скуринців у Вінницькому повіті татарину-вихресту Михайлу, вихідцю з Орди …………………………………………………………………… 53

№ 9. 1560, вересня 23. Вільно. — Оповідання зем’янина Вінницького повіту Левка Симича Кордиша про передачу ним у заставу зем’янам брацлавського повіту Григорію Кайдашу і Івану Олексійовичам двох частин його спадкового маєтку половини селища в Комарові у Вінницькому повіті та продаж їм же третьої частини того маєтку з описанням в акт двох трансакцій ……………………………………………………… 54

№ 10. 1561, січня 9. Вінниця. — Запис господарського посланця, вінницького конюшого і підконюшого, василівського державця пана Яна Юрійовича Вовчковича про господареве розпорядження стосовно упорядкування господарських доходів і повинностей і організації польової сторожі у Брацлавському і Вінницькому повітах, заборони мешканцям цих повітів вивозити мед на продаж за кордон (зі списком зем’ян, які тримають господарські землі у містах Брацлаві і Вінниці) ………………………………………………………………………………………… 57

№ 11. 1564, липня 5. Більськ. — Привілей короля Зигмунда-Августа слузі брацлавського і вінницького старости Б.Ф. Корецького Єрмолі Мелешку на порожнє селище у Вінницькому повіті урочище Заліся зі ставком Чернишівським на річці Чаплі, лісами, дібровами і пасіками за Великим Вінницьким лісом, яким дозволив будувати двір, осаджувати людей, збудувати на тому ж ставку млин, розробляти ліси і діброви …………………………………………………………………………………… 61

№ 12. 1566, липня 27. Люблін. — Лист короля і великого князя литовського Зигмунда-Августа до вінницьких зем’ян і міщан з повідомленням, що він дозволив брацлавському воєводі й житомирському старості кн. Романові Федоровичу Сангушковичу при Кмітинському дворі біля Вінниці поставити корчму і що вони, зем’яни й міщани, та їхні піддані можуть у ній брати і споживати напої ………. 65

№ 13. 1566, липня 28. Люблін. — Лист великого князя Зигмунта Августа луцькому, брацлавському і вінницькому старості Богушу Корецькому з вимогою не чинити ніяких перешкод корчмі, побудованій при Кмітинському дворі біля Вінниці за дозволом, даним ним-таки брацлавському воєводі князю Роману Сангушковичу ………. 65

№ 14. 1569, [червня 16 або дещо пізніше]. Брацлав. — Реєстр шляхти Брацлавського воєводства, яка присягла у зв’язку з прийняттям Люблінської унії перед комісаром Войцехом Вольським

№ 15. 1570, травня 22. Володимир. — Випис з володимирського ґродського суду у справі шляхтича Брацлавського повіту Івана Василевича Гулевича за певну суму, одержану від володимирського протопопа Василя, про те, що він продав останньому половину маєтку Шепелівка Гулевичів у Брацлавському повіті, а також про отримання в заставу від княгині Миколаєвої Збаразької, котра тримала цей маєток від князя Миколи Збаразького, маєтків Білосток і Болмське озера Євлашка, яким він володів після смерті його брата, а після смерті самого Євлашка — неоплаченого ним, батьком, боргу. Після чого Білосток і Болмське озера перейшли до Четвертинського Витаву, Дучиного, Янова, Станилі мав віддати йому маєтки Сутиски у Вінницькому повіті, одержані ним у шлюбі від його невістки Романової Гулевичевої. Поділ дрібних маєтків (1570 р., травня 10-17. Львів) ………………………………………….. 69

№ 16. 1571, травня 10. Володимир. — Впис у актову книгу запису міни материнських маєтків пані Пелагії Гулевичевої та Ганни Селецької: Сутиски, Витави, Дучинова, Янова, Тиврова і Шумил у Брацлавському повіті на маєтки Гулевича, володимирського ґр. Грушовне у Луцькому повіті ……………………………………………………………………………………………………… 73

№ 17. 1574, березня 15. Краків, на сеймі. — Дарчий лист короля Генріха Валуа на село Хижинці у Вінницькому повіті Васильовичу Висоцькому на село Хижинці у його дідичне володіння у зв’язку з підтвердженням Зигмунта-Августа призначення ним комісарами брацлавським підкоморієм Григорієм Висоцьким, луцьким хорунжим Іваном Петриганським, клубовським і брацлавським війським Миськом Петриганським ………………………………………….. 75

№ 18. 1574, червня 11. Брацлав. — Дарчий лист Марії (Милиці) Василівни Сопіги Іванової Вороновицької внукові Філонові синові князя Остафія Корецького на двір і селище Вороновиця, нові свої подружжя Григорія Шрама, на селище Сиваківці та чотири “чоловіки” в маєтку Прилуцьке, успадкованому від її чоловіка брацлавського і вінницького старости Богуша Корецького, з умовою, що після бездітної смерті Філона має успадкувати інший її онук — Іван Юрійович Микулинський ………………………………………….. 77

№ 19. 1576, листопада 10. Торунь, на сеймі. — Лист короля Стефана Баторія брацлавському зем’янину Василею Гулевичу про надання дозволу на осадження міста на його маєтку Сутиски над річкою Південний Буг в Брацлавському повіті і надання місту Магдебурзького права з дозволом проводити щороку чотири ярмарки і торг щотижня ………………………………………….. 78

№ 20. 1577, жовтня 10. Мальборк. — Декрет короля Стефана Баторія про позбавлення вдови князя Янової Горинської-Загоровської, який вона тримає по смерті свого чоловіка в довічне володіння, права на володіння маєтком Струсів у Брацлавському воєводстві ………………………………………….. 79

№ 21. 1578, червня 11. Городня. — Лист короля Стефана Баторія про підтвердження права вінницького війта Олехна на пасіку у лісі поблизу Вінниці і ставок над річкою Вінницею ………………………………………….. 80

№ 22. 1578, серпня 31. Львів. — Оповідання зятя Микулинського перед королем Стефаном і коронним підскарбієм Яном Фірлеєм про те, що брацлавський і вінницький староста князь Януш Збаразький забрав в нього та її дітей маєток Залісся, з Коморова самовільно забрав у дружини позики у 100 кіп грошів, а також відмовився виділити їй материнську спадщину по її батькові Янові Оршовському, незважаючи на те, що королівський дворянин Павло Оршовський і Войтех Ласький вже намагалися вирішити цю суперечку. Підтвердження цих подій листами короля Зигмунта-Августа ………………………………………….. 82

№ 23. 1578, вересня 23. Львів. — Привілей короля Стефана Баторія ротмістру уродженому Станіславу Цехановському на осадження міста в урочищі Соколець у Брацлавському старостві над річкою Буг і надання місту Магдебурзького права і торгів та ярмарків ………………………………………….. 83

№ 24. 1579 р. — Реєстр зем’ян Вінницького староства, які несли військову службу …………………………………………………………………………. 84

№ 25. 1579, червня 16. У Луцькому земстві. — Скарга І. Василя Гулевича на Станіслава Жабокрицького, його слугу Івана Литошинського про те, що вони разом з 200 слугами напали на його маєток Сутиски, спустошили його, забрали худобу і коней та знищили посіви. Зокрема вказував на вбивство одного з козаків Підкови, який утік після спалення Підкови і був вбитий у Сутисках, і відведенням винуватих до суду. Гулевичі і Замеховські ………………………………………….. 89

№ 26. 1579, вересня 12. Намети під Лоцким замком. — Привілей короля Стефана ротмістрові Брацлавського замку Симонові Гелку над річкою Вінничкою селом Скуринцями і належним до нього татарським перевозом ………………………………………….. 90

№ 27. 1580, січня 5. Варшава, на сеймі. — Випис книги коронної канцелярії і випис з брацлавської ґродської книги (4.05.1579) Миколи Мєлішковича містить випис листа Микити Григоровича наданого королем ………………………………………….. 93

№ 28. 1580, лютого 3. Варшава, на сеймі. — Оповідання Семена Богдановича Слупиці від себе і від імені своєї матері Єрмолини Мелешковичової про захоплення після смерті батька його маєтку Залісся брацлавським і вінницьким старостою князем Янушем Збаразьким, який за допомогою брацлавського підстарости Семена Слупиці, що в жовтні 1580 р. під час пожежі у Вінницькому замку викрав книги гродської канцелярії, у яких був запис про надання королем Зигмунтом-Августом Єрмолі Мелешку на маєток Заліся та копія цього привілею, а також про побиття ним Семена Слупиці, Михайла Мелешковича, вивезення людей того самого короля Семена Слупиці та Івана Гусаківці, Носачі, Миндерівку, Черемошне, Деренківці, Такойти, Липи, Вольці, Кальник і Паволоч у Степановське, Брацлав і Ульяні 1566 р. …………………………………………………………………… 94

№ 29. 1581 р., березня 20. Варшава. — Лист короля Стефана про надання брацлавському зем’янину Філонові Корецькому дачу в довічне його синові Петрові села Скуринці і належного до нього татарського перевозу, яким довічно володів після смерті брацлавського підсудка Андрія Садовського ………………………. 98

№ 30. 1581, липня 7. Дясна. — Відкладення королем Стефаном Баторієм слухання справи між шляхтичем брацлавським Михайлом Мелешком та уродженим Юрієм Струсем і Яном Оршовським щодо вигнання позивачки із села Заліся до черкаських зем’ян …………………………………………………………………… 100

№ 31. 1581 р., жовтня 20. Табір під Псковом. — Привілей короля Стефана брацлавському земському писареві Северинові Суходольському на войське і войське в Брацлавському повіті Речі Посполитої з великим князем московським під Полоцьком, Великими Луками, Заволоччям, Холмом і Веліжем, про надання князем Янушем Збаразьким та його дружині Овдотії Коптівні на довічне володіння маєтку Заліся і іншим довічним володінням цього ж брацлавського королівського ротмістра Симона Гелка …………………………………………………………………… 101

№ 32. 1582 р., березня 20. Луцьк. — Оповідання брацлавського замкового суду на брацлавського підстаросту Івана Струся за наказом Луцьким гродським урядом про те, що брацлавський і вінницький староста Юрій Струсь з Коморова за присутності королівських дворян Станіслава Бегановського і Порохужого Філіпона розправився з челяддю маєтку Михайла Мелешковича …………………………………………………………………… 104

№ 33. 1582, листопада 2. Варшава, на сеймі. — Привілей короля Стефана Баторія Янові Селецькому за заслуги у війні Речі Посполитої з великим князем московським за Полоцьк і Великі Луки наданням йому в довічне володіння села Лука-Мелешківська у Вінницькому повіті після смерті Івана Оршовського …………………………………………………………………… 106

№ 34. 1582, грудня 4. Варшава. — Декрет королівського суду за ад’юдитацією позовів брацлавського земського писаря і поборці Северина Суходольського на Михайла Мелешковича щодо довічного володіння маєтком Скуринцями, побиття його дружини і сина та вигнання їх із Скуринець; а також позову Семена Слупиці на Михайла Мелешковича, його дружину і сина та його побавлення їхнього села Петра Кожухівності; довічне володіння маєтком Садовського Половії і згідно з тим самим наказом поділ маєтків Скуринці, Комарів і Лука-Мелешківська та інші ранні справи …………………………………………………………………… 112

№ 35. 1582, грудня 4. Варшава. — Декрет королівського суду за позовами уроджених Софії Олехнівни Струс і маршалкової та її сина Івана на вінницького старосту Юрія Струся …………………………………………………………………… 113

№ 36. 1583, березня 21. Декрет королівського суду в справі за скаргою Єрмолини Мелешкової-Зофії Микулинської, вдови Івана Мелешка про те, що, всупереч королівському декретові, вінницький і брацлавський староста князь Януш Збаразький та вінницький староста Юрій Струсь з Коморова не дозволяє взяти маєток Заліся, відібраний у неї у державу королівським дворянином Яном Оршовським, привілей якому на володіння Залісям було скасовано. Заявниця також вважала, що для проведення в’язання король призначив свого дворянина Якуба Лавриновича. Заявниця також вважала, що маєтку у такою подвійною назвою «Заліся» не існує, а замість того староста князь Януш Збаразький незаконно осаджена на ґрунтах міста Вінниці інші повинні назви маєтку — «Супрунівці». Згідно з цим король Сигізмунд ІІІ Август постановив, що жодних ґрунтів Вінницького (як і Брацлавського) староства віддавати і відбирати не можна ………………………………………….. 118

№ 37. 1583, липня 1. — Декрет про розмежування земель між власниками м. Вороновиці Михайлом Ласкою, брацлавським земським підсудком, його дружиною Оленою Іванівною Четвертинською, князем Андрієм Четвертинським, Івановою Бжеською та власниками с. Комарова Северином Кроґульським, Єрмолою Мелешком і Петром Шандировським і його дружиною Жданою Станіславівною Комаровською …………………………………………………………………… 121

№ 38. 1583, серпня 15. Луцьк. — Зізнання возного брацлавського воєводства Северина Кубішського перед Вінницьким гродським судом про те, що 26 серпня 1583 року він був з королівським посланцем Яном Сабанським у маєтку Скуринці, де від імені короля на підставі королівського декрету оголосив інтромісію у той же маєток Григорію Кропивницькому та Єрмолині Мелешковій Софії Микулинській і сина Івана Мелешка …………………………………………………………………… 125

№ 39. 1585, грудня 2. Гродно. — Призначення уродженим Юрієм Струсем з Коморова, брацлавським і вінницьким старостою, і сестрою його дружини Гальшки Струсевої та княгинею Марією Четвертинською уроди між шляхетськими книгами коронної канцелярії приятельської угоди між шляхетськими Юрієм Струсем з Коморова та Михайлом Мелешковським у справі про незаконне переведення права у Брацлавському земському суді стосовно поділу маєтків Сутиски, Тиврова, Маянова, двох Першинців й інших селищ …………………………………………………………………… 127

№ 40. 1585, грудня 3. Городня. — Зізнання земського возного Кременецького повіту Яна Млодецького перед королем Стефаном у тому, що він прибув у Брацлавське воєводство на підставі листа коронного канцлера Яна Замойського на вимогу брацлавського старости Юрія Струся з Коморова, щоб вручити брацлавському земському писареві Северинові Суходольському та Михайлу Мелешковському королівський декрет стосовно того, що, незважаючи на королівський вирок, вони не передали маєтку Скуринці Петрові Гелку, опікунами якого вони є …………………………………………………………………… 128

№ 41. 1585, грудня 16. Городня. — Декрет суду короля Стефана Баторія у справі між брацлавським і вінницьким старостою Юрієм Струсем, волинським земським суддею Яном Четвертинським і його дружиною Гальшкою Струсевою та брацлавським земським писарем Северином Суходольським про надання маєтку Скуринці і надане брацлавському земському писареві Северину Суходольському …………………………………………………………………… 129

№ 42. 1589, липня 10. Варшава. — Випис книги коронної канцелярії і випис з брацлавської ґродської книги (1.02.1589) Яни містить повідомлення про те, що він, потребуючи коштів для будування дворів і млинів, сплачення податків і повинностей та ремонту свого замку у Вінниці, передав шляхтичу Івану Олехновичу (пізніше Чорнобильському) за маєток Жогалово, позичив 400 кіп литовських грошів у своєї дружини Олени, дочці брацлавського зем’янина Стефана Четвертинського, у заставу село Новоселицю (1589 р., січня 30, Черкаси) ………………………………………….. 131

№ 43. 1589 р., квітня 10. Варшава. — Випис книги коронної канцелярії про надання брацлавському ротмістру Юрію Александровичу Черленковському села Черленів у Вінницькому повіті, про те, що він віддав село Черленів у заставу княгині Маруші Суходольській (1589 р., січня 30, Черкаси) …………………………………………………………………… 134

№ 44. 1589, грудня. Люблін. — Декрет королівського суду в справі за скаргою вінницького підстарости Юрія Горецького на зем’ян Хребтовичів про те, що дружини Андрія Хребтовича, Семена і Михайла Горецьких, дружина Давидина та інші стверджують, що Ян Вержбицький і Нечовський Петро неправомірно володіють селом Скуринцями …………………………………………………………………… 136

№ 45. 1592, жовтня 20. Варшава. — Випис книги коронної канцелярії і випис з брацлавської ґродської книги (1592 р., липня 7. Брацлав) надання князем Янушем Збаразьким своїй дружині Євдокії Яновій Воронецькій маєтків за те, що вона дарує своєму чоловікові Янові Вереєвському маєтки Жуківці, Лозова, Воловодівка та інші за поділом маєтків від стрия Никифора Денисовича Комара та іншого маєтку, а також села Комарова, Сутиски, Витави, Якубів, Тиврова, Шершнів Борскова, Маянова і Ворошилів. Витави, а також “пустинний ґрунт” у Дяківкові і Губині (1592 р., липня 2) …………………………………………………………………… 138

№ 46. 1593, травня 11. Луцьк. — Оповідання володимирського війського пана Василя Гулевича перед Луцьким гродським судом про скаргу брацлавського підстарости пана Григорія Черленковського на Миколая Дудчевича Гулевича з Довгого з козаками на чолі із сотником Самійлом Гавриловичем щодо наїзду на маєток Сутиски, вчиненого разом із Мар’яною Комаровою Трещинською, її зятем Станіславом Жабокрицьким та іншими зем’янами, під час якого вони пограбували село Сутиски, де були вбиті урядником скаржника і його людьми селяни, а також захопили, побили людей і розграбували та спалили двір. Серед нападників було вбито, у тому числі брацлавського хорунжого, а також кілька десятків нападників було убито, у тому числі брацлавського війського Юрія Черленковського. Свідчення схопленого нападника Григорія Жданського на допиті перед судом ………………………………………….. 145

№ 47. 1593, червня 5. Брацлав. — Випис книги брацлавського земського суду про захоплення Сутиських ґрунтів, селищ і пасік власником сусіднього маєтку Березова Лука і передачу його своєму батькові Семену Слупиці, а також про наїзд його сина на Сутиські ґрунти, під час якого він називає Ярошем, на сутиських ґрунтах поблизу Тиврова, де вбиті кілька людей, а також про те, що в той-таки документ представлено заявником пергаментного листа князя Костянтина Острозького, даного Федору Булгаковичу на Сутиські ґрунти, підтвердження границь Тиврова та на розмежування ґрунтів того-таки Брацлавського з паном Василем Команом і паном Грицьком, предка заявника (в Острозі 17.07.1518) …………………………………………………………………… 148

№ 48. 1596, січня 25. Брацлав. — Декрет Брацлавського ґродського суду в справі за скаргами володимирського війського Василя Гулевича про неповернення підданих, що втекли зі Сутисків і Маянова до маєтків брацлавського воєводи і кременецького старости Януша Збаразького, князя Костянтина Острозького, архімандрита Києво-Печерського монастиря Никифора Тура, а також про пограбування підданого з Сутисків суто князя та пограбування князем Костянтином Острозьким києво-печерським архімандритом Никифора Тура сіножатей борскова …………………………………………………………………… 151

№ 49. 1598 р. — У Люблінському трибуналі. — Декрет у справі уродженого Семена Шандировського на брацлавського підстаросту Лаврина Пісочинського про невидачу йому підданих, які втекли з маєтку Шандирова і Тростянця до маєтку Видра …………………………………………………………………… 158

№ 50. 1599, травня. Варшава. — Привілей короля Зигмунта III війському брацлавському Андрієві Коморовському на довічне володіння маєтком Скуринцями …………………………………………………………………… 160

№ 51. 1599, травня 28. Варшава. — Консенс короля Зигмунта III на віддання Брацлавському підстарості Лаврину Пісочинському і Брацлавському старості села Хижинців в довічне володіння королівському дворянинові Александру Калиновському ………………………………………….. 161

№ 52. 1600, під Ясами. — Оповідання брацлавського возного Семена і його брата Филипа Дмитровичів Пачовських про наїзд Лаврина Пісочинського на їхні села Шандирова до містечка Жорнищі, запис возного генерала Костянтина Жорницького про те, що він 1 травня 1600 р. увійшов у ці нові ґрунти ………………………………………….. 162

№ 53. 1601, червня 27. Вінниця. — Позов Вінницького ґродського суду брацлавському підкоморієві Лавринові Пісочинському у справі за скаргою Семена Шандировського про неповернення підданих, які втекли з частини сіл Шандирова і Тростянця до міста Жорнищ …………………………………………………………………… 162

№ 54. 1601, листопада 20. Вінниця. — Квит Семена Сабаровського, Олехнової, або Жданової, Грицьки-Сабаровської про одержання грошей від брацлавського підстарости і водночас суколектора (збирача подимного податку) Ю. Оршовського у Вінниці в присутності гродських урядників у рахунок щорічного дару останньому по 100 золотих від семи димів селищ Сабарівської і Станової, а від шести димів Сабарівського і Сивова — по два литовських гроші, на що Ю. Гричина відповів …………………………………………………………………… 164

№ 55. 1602, квітня 2. Вінниця. — Декрет у справі позовом ур. Михала і Євдотії Котинських Кендзерських проти ур. Мартина Хурилинського у справі про несплату ним грошей за продані йому млин у Вінниці, ставок Каленичного з млином та ін., що належать до Комарова …………………………………………………………………… 165

№ 56. 1602, липня 22. У Люблінському трибуналі. — Кондемната за несплату 14 гривень і шести коп литовських пенязьких проти ур. Мартина Хурилинського у справі про захоплення ним частини ґрунту у Вінниці, що належали Павлу Каленичному та ін., що належали до с. Комарова …………………………………………………………………… 166

№ 57. 1603, жовтня 6. Вінниця. — Витяг декрету Вінницького земського суду у справі за позовом уроджених Мартина Хурилинського і його дружини Станіслави Дубровської, Івана Василя, Семена і Олексія Каленичних проти Яна, Стефана і Олексія Якубовських, і чоловіка як опікуна Станіслава Дубровського, Івана Василя, Семена і Олексія Каленичних, і чоловіка як опікуна Олексія Дяковського на уроджених Андрія Гулевича, його брата Андрія, дружину Марину та Василя Гулевича, Петра Василя і Івана, потомків небіжчика Єрмолая Комара, учасників села Сутиски про наїзд на їхні двори і захоплення у них Комарівської землі біля річки Черемошник в Богу, а також про напад із Тиврова до Ворошилівців, засівання власного поля і ґрунту навколо Бабиного …………………………………………………………………… 170

№ 58. 1603, жовтня 10. Вінниця. — Позов Вінницького ґродського суду брацлавському підкоморієві Лавринові Пісочинському у справі про сплату 200 кіп литовських грошей за повернення підданих, які втекли з села Перегурівців до містечка Жорнищ …………………………………………………………………… 175

№ 59. 1603, грудня 18-19. У полі на лінії розмежування. — Комісарський декрет у справі розмежування володінь між уродженими князем Янушем Збаразьким, володінням вельможного Валентія Александра Каліновського, брацлавського старости і уродженого Семена Ярошинського, між брацлавським старостою і його дружиною від дідичних маєтків сіл Великого і Малого Комарова, Борскова, Тиврова, Сутисків, Станилі та Дяківців і полонії Хребтовичів і Горецького, села Тростянця, власності шляхетних Матяша і Федора Шандировських та спадкоємців ройських Дмитра і Семена Шандировських, села Кобильного, власності уроджених Івана і Марка Вежбицьких ………………………………………….. 177

№ 60. 1604, травня 9. У Люблінському трибуналі. — Декрет у справі позовом уродженого Василя Суходольського, натурального сина Григорія Суходольського, про захоплення його ґрунту, належного здавна до с. Парпурівців, зі ставком, сіножатей і інших угідь, орних земель і сіножатей, що належали до села П’ятничани, осадження там кількох підданих і збудування на ньому кількох ставків …………………………………………………………………… 178

№ 61. 1606, квітня 18. Варшава, на сеймі. — Випис книги коронної канцелярії і випис з Вінницького гродського писаря Григорія Бабку і Михайла Дяка від короля про те, що він призначив королем комісарів для проведення ревізії тих ґрунтів, на яких проживали його села Андріївці, доручивши королю зем’янину Галеничу Якушинському їм удалося провести спільно стосовно між брацлавським і вінницьким старостою Юрієм Струсем з Коморова, натомість не вдалося стосовно сіл Комарова, Сутисків, Дяківців і Перепеличного, які перебували у володінні брацлавських стольників Івана Черленковських і Івана Мелешко …………………………………………………………………… 215

№ 62. 1606, грудня 31. Люблін. — Випис ухвали коронного трибуналу міста Михайла Кропивницького, яким він заставив своїй матері і братам Комарів і Сутиски за 400 кіп литовських грошей (1606 р., травня 26, Люблін) (за випискою листа з трибунальських книг 19.09.1623) …………………………………………………………………… 228

№ 63. 1607, лютого 16. Вінниця. — Запродажний запис від уродженого Кирика Черленковського своїх маєтків і частин сіл Комарова, Сутисків, Тиврова та інших уродженому Федору Ярошинському і його дружині Ганні Давидовій Ярошинській, а також уродженому Черленковському, брацлавському вдовцю за суму 10000 польських золотих …………………………………………………………………… 231

№ 64. 1607, червня 20. Черленів. — Лист брацлавської війської Іванової Черленковської Войтанки про встановлення ґрунтів уродженому Миколаю Котарському про з’їзд представників Вінницького гродського уряду і Луцького трибуналу при розгляді справи із Черленковськими та Ярошинськими на підставі декрету Київського гродського суду Київського воєводства ского і, держави Яна Даниловича, коронного ґранчого, чи при корсунського старости …………………………………………………………………… 238

№ 65. 1609, травня 22. У Люблінському трибуналі. — Декрет у справі за позовом уродженого Стефана Дабенту і його дружини Маруші Іцаревської, шляхтича брацлавського воєводства, про незаконне захоплення частини Вінниці, Дабенту і його дружини Маруші Іцаревської, про явне внесення на захоплення Брацлавського і Вінницького воєводства щодо розмежування володіння маєтностями; частини позивачів у селах Тиврові та незаконне вчинення ними захоплення частини маєтків …………………………………………………………………… 240

№ 66. 1609, липня 31. Вінниця. — Реляція возного шляхетного Стефана Бихевського про огляд ним зі шляхтою на вимогу власників Сутисків їхнього маєтку, у якому виявлено захоплення їхніх ґрунтів Жуковець, Янова, Витави на тій стороні річки Богу, від Сутисків за річкою Богом до Ворошилівців і Черемошника, а також захоплення Тиврова західних і столочних нив, а також побитих селян, що було вчинено Григорієм Черленковським, дружиною Горинною, Іваном Василем та Ялшем Клеповським …………………………………………………………………… 241

№ 67. 1611, січня 10. У Вінницькому земстві. — Декрет у справі за позовом Івана Гавриловича Бедриковського, шляхтича Волинської землі, їх матері і опікунки Анни з Штемберка Острозької, волинської воєводини, на уроджених Катерину, дружину Михайла Кропивницького, та її дітей і уроджених Ярошинських, уродили річок, ґрунту Кравацького маєтності Красного Ставу і належних до нього сіл Чорного Острова, Комарова, Сутисків, Берези Волинської, Тирна, а також надання до своїх тиврівських маєтностей …………………………………………………………………… 243

№ 68. 1611, квітня 17. Вінниця. — Реляція возного генерала Брацлавського воєводства про введення у володіння маєтками і недопущення слуг уродженого Яна Микулинського Станіславом Кропивницьким та Семеном Слупицею на підставі декрету Вінницького ґродського суду на вимогу уродженого Войцеха Домажевського …………………………………………………………………… 246

№ 69. 1611, червня 30. Люблін. — Зізнання Александра Кропивницького про продаж Янові Коморовському і його дружині Александрі з Пісочинських Кропивницької 3000 польських золотих на частини маєтків Сутиски, Тиврів, Ворошилівці і половину с. Комарова, друга половина якого належить його братам Михайлові, брацлавському підсудкові, Іванові Кропивницьким, а також селах Берези Волинській, Чорному острові і Красному ставі …………………………………………………………………… 247

№ 70. 1611, жовтня 11. Вінниця. — Запис застави на села Сутиски, Шершні, Борсків, Янків і Витаву в сумі 4750 польських золотих від панів Яна і Барбари Тимкевичів Микулинських Маруші шляхетного суду (5.08.1611), а також виписом з актової книги Луцького ґродського суду (04.04.1626) …………………………………………………………………… 248

№ 71. 1612, серпня 14. У Люблінському трибуналі. — Декрет у справі за позовом уроджених Григорія і Яна Горських, Яна Вержбицького, Андрія Сусловського, Станіслава Горецьких, Малгорати Жерославської на уроджених Юрія Горецького, Миколая Горецького, про захоплення ними ґрунту належного заявникам у Сутисках, засівання і збудування дворів, а також про насильне осадження на ньому кількох підданих і збудування двору …………………………………………………………………… 250

№ 72. 1613, січня 28. Вінниця. — Поступка на Вінницьке староство, Тиврів, Ворошилівці, Витаву і Сутиски, Тиврів, Ворошилівці, Витаву і Сутиски, передмістя Дяківці від Валентія-Александра Калиновського на користь Александра Балабана з Новоселиці, а також надання Тиврова, Комарова, Сутисків, Витави, Борскова, Дяківців, Хижинців і Цвіжина, які він тримає за окремими правами …………………………………………………………………… 255

№ 73. 1613, квітня 23. У Люблінському трибуналі. — Декрет за відкладеним позовом уроджених Григорія, Миколая, Яна, Станіслава Горецьких і Малгорати Жерославської, потомків уроджених Анджея і Сусловського, на уроджених Юрія Горецького, Миколая Горецького, Яна Горецького, Анджея Горецького і Малгорати Жерославської, потомків уроджених Анджея Сусловського, про захоплення ними ґрунту належного заявникам у Сутисках, засівання і збудування двору …………………………………………………………………… 258

№ 74. 1616. — Люстрація староства Брацлавського воєводства (скорочено) …………………………………………………………………… 262

№ 75. 1616, серпня 15. У Люблінському трибуналі. — Декрет за відкладеним позовом уроджених Григорія, Миколая, Яна, Станіслава Горецьких і Малгорати Жерославської на уроджених Юрія Горецького, Миколая Горецького, Анджея і Станіслава Горецьких, про захоплення ними ґрунту належного заявникам у Сутисках, засівання і збудування двору села Соловіївці, а також саду, лісу, ставків Пугачевих і пожитків, що належали уродженому Юрію Горецькому, і про недопущення ним до цих ґрунтів уроджених Василів …………………………………………………………………… 268

№ 76. 1616, грудня 2. Шилків. — Зізнання “неробітних” Дмитра Короткого і Степана Лепечинського про вчинені ними грабежі у Брацлавському, Подільському і Київському воєводствах …………………………………………………………………… 274

№ 77. 1617, квітня 17. У Люблінському трибуналі. — Розгляд трибуналом ускарги між Григорієм і Янушем Горецькими та Жерославською, потомками покійного Юрія Горецького, урядника київського воєводства, та Яном Тишкевичем Логойським щодо ґрунтів Вінниці, ґродських відібраних ними раніше від Ліса Парпурівців ґрунтами і двома ставками, а також про насильне захоплення ними Супрунівців і про законне або незаконне розв’язання справи перенесено на наступні консерватії справ Київського воєводства …………………………………………………………………… 277

№ 78. 1618, липня 13. У Люблінському трибуналі. — Декрет за скаргою шляхтича Вінницького повіту, опікуна Александра Пісочинського про незаконне стягнення в травні 1617 р. у с. Микулинцях Володарським старостою Олександром Пісочинським мита, яке було пленниками Василем і Єремієм незалежного мита кількості 25 з 100 бочок поташу, навантажених візницьких, що належали шляхтичу Луці Омелянину із Ятківців, на шляху слідування цих людей до м. Казімежа для сплаву звідти поташу і купленого ними лісу, які були захоплені під час транспорту А. Пісочинською, теж призначених для сплаву до Гданська …………………………………………………………………… 279

№ 79. 1621, серпня 3. Вінницький замок. — Зізнання возного справ Брацлавського воєводства Павла Коханського перед вінницьким ґродським підстаростою Іваном Богушем Дешковським про те, що на підставі декрету Люблінського трибуналу він і його дружина Гальшка з Рогізна (у цій світлиці вони мешкають) трьох позовів Вінницького земського суду з викликом уроджених Лукаша та Яна Омелянів Ятківських про несплату ними податків зі своїх сіл Луки, Ометинців і м. Ятківців брацлавському поборці і брацлавському земському писареві Александрові Кропивницькому ………………………………………….. 281

№ 80. 1621, серпня 8. Вінницький замок. — Протестація Михайла Ласка проти брацлавського воєводи і старости Михаїла Ласка про те, що поборці Брацлавського воєводства брацлавські і вінницькі возні, підстарости та урядники насильно зібралися і видали нові квити стосовно сплати йому податків з м. Ятківців і сіл Луки та Ометинці Александра Пісочинського усього того відбулося в м. Ятківцях. Зізнання Павла Коханського перед тим же вінницьким ґродським урядом про те, що Александр Кропивницький повідомив його про необхідність вручення Яну Ятківському декрету коронного трибуналу, виданого йому ж у зв’язку з цим же позовом коронного трибуналу, виданого Вінницьким земським судом …………………………………………………………………… 283

№ 81. 1621, листопада 11. Варшава. — Надання королем Зигмунтом III села Клітенки у Вінницькому повіті шляхетному Самуелю Пясецькому по смерті шляхетного Станіслава Хурслинського ………………………………………….. 285

№ 82. 1622, січня 16. Тиврів. — Дільча угода між братами Адамом, Василем та Іллею Клешовськими на маєток Соколинці, Пиляву, Луб’янець …………………………………………………………………… 288

№ 83. 1622, травня 25. Вінниця. — Тестамент і зізнання городських війтів Вологого Юрка і Мартина Дудочки про вчинені ними пограбування у Вінниці та навколишніх селах …………………………………………………………………… 290

№ 84. 1622, серпня 1. Вінниця. — Позов коронного трибуналу, виданий за позовом брацлавського стольника Андрія Калиновського і дружини його Галшки з Рогізна Пісочинської про насильне захоплення й пограбування їхнього села Луки підданих кількома нападами його людей на маєток Луки …………………………………………………………………… 292

№ 85. 1622, серпня 2. У Люблінському трибуналі. — Декрет у справі за позовом уродженого Івана Клешовського на Адама, його братів та їх дружин про незаконне заволодіння селом Соколинці і млином до річки та про напади на підданих позивача, які втекли із села Кліщева до маєтку Адама Калиновського, кам’янецького старости, щодо ув’язнення підданих позивача, які втекли із села Кліщева до містечка Летичева …………………………………………………………………… 293

№ 86. 1622, вересня 29. Варшава. — Згода короля Зигмунта III шляхетному Станіславові Хурслинському на поступку села Скуринців на особу Михайла Кропивницького, брацлавського підсудка …………………………………………………………………… 296

№ 87. 1623, квітня 29. У Вінницькому замку. — Зізнання возного спецкомісара Брацлавського воєводства Гальшки Пісочинської про вручення ними одного від Гальшки Пісочинської і її потомків, та іншого від брацлавського ротмістра Гальшки і Мелешковського, на королівського ротмістра Гальшки і його челядь за спустошення села Луки …………………………………………………………………… 297

№ 88. 1623, травня 10. У Люблінському трибуналі. — Декрет за скаргою Стефана Черленковського на шляхетного Івана Ординовського про завдані в його маєтку с. Луки під час незаконного ним постою своїм двором і вчинені ним шкоди на суму 500 польських золотих за поручиком війська ротмістра Яна Ординовського на чолі з поручиком війська …………………………………………………………………… 299

№ 89. 1623, листопада 27. Вінниця. — Лист Кирика і Александра Черленковських про те, що тестамент небіжчика брацлавського стольника Стефана Черленковського, віддали їм відписані останнім села Стадницю і Витаву, згідно із записом Адама Ласка у вінницькій ґродській книзі 29.11.1623 …………………………………………………………………… 301

№ 90. 1624, травня 20. У Вінницькому ґроді. — Декрет за скаргою короля Сигізмунда III, брацлавського ротмістра Андрія Калиновського на підробку змісту тестаменту його дружини небіжчиці Гальшки, вчинену Дмитром Радецьким, відповідачів у цій справі Василія з Григорієм Роганськими …………………………………………………………………… 303

№ 91. 1624, червня 5. Варшава. — Привілей короля Зигмунта III уродженому Сильвестрові Черленковському, брацлавському мечникові, на брацлавське войське, яке вакується по смерті його батька урядника Івана Черленковського …………………………………………………………………… 305

№ 92. 1624, вересня 24. Люблін. — Лист уповноважених уродженого Самуеля Стрижевського на шляхетних Стефана Ласка, Григорія Стрижевського, Александра Микулинського, Миколая Захарлаш-Дешковського у справі відмежування маєтку с. Стрижевки від брацлавського підсудка та Александра, брацлавського земського писаря, Кропивницьких селом Комаровом …………………………………………………………………… 306

№ 93. 1624, жовтня 5. Вінниця. — Декрет Брацлавського підкоморського суду у справі за скаргою Александра Комарова уроджених Михайла, брацлавського земського підсудка І. Александра, брацлавського земського писаря, Кропивницьких про поділ маєтків Комарова і Сутисків, на підставі привілею уродженого Самуеля Стрижевського, яке перебувало у володінні пані Анни Кропивницької Приборовської з Комаровом, а також декрету з актів Вінницького ґродського суду 15.09.1778 …………………………………………………………………… 311

№ 94. 1625. [місяць не вказано] Зо. Вінницький замок. — Протестація на брацлавського війського Александра Пісочинського та його слугу шляхетянина Яна Микулинського за побиття війського брацлавського Михайла Ласка, про наїзд 29 липня 1624 р. Миколая Ласка, його слуги та підданих на села, які належать вдові Анні Мелешківні, сестрі М. Мелешка. Також наїзд Александра Пісочинського і матері зазначених Миколая і Анни Маруші на шляхетян Браїла, Миславського, Погребицького, протестація Мацеєм Русановським і Костянтином Сербиновичем, возним брацлавського воєводства про вручення позову і проведення ревізії шляхетним Мацеєм Роганевським і Яном Селецьким …………………………………………………………………… 322

№ 95. 1625, червня 12. Комарів. — Лист брацлавського земського писаря Александра Кропивницького про продаж братам Баварії і Вербовських Івановій Яцушинській, вінницькій війській, Барбарі і Олександрові Яцушинським по 5000 польських золотих половини м. Комарова та належних до нього села, відписаних тестамента вінницької ґродської книги 12 червня 1626 р. …………………………………………………………………… 325

№ 96. 1626, березня 13. Варшава. — Надання королем Зигмунтом III брацлавського возного Яна Мелешка на млин, захоплений Львом Мелешковським і Маруші Залозькій …………………………………………………………………… 326

№ 97. 1626, грудня 1. Вінниця. — Запродажний запис від пана Станіслава Мелешковського, підсудка брацлавського, щодо передачі половини села Комарова і ґрунтів у Войнівцях і Слобідці Ярошівці Митинському на частини села …………………………………………………………………… 331

№ 98. 1627, вересня 15. Вінниця. — Зізнання возного генерала Василя Богуша про передачу ґрунтів та майна уродженого Михайла Ласком про ув’язнення ним у двірську браму двору с. Луки полонених слуг Стефана Ласка та пограбування його двору брацлавським підсудком Александром Пісочинським про якісь неправомірні дії Миколая Мелешка та його сестри Анни в маєткових справах …………………………………………………………………… 333

№ 99. 1628, січня 21. Вінниця. — Квит короля ротмістра Мелешківни іменем, даний урядженому Михайлові Ласковському, брацлавському уланському старості і королівському ротмістрові, щодо заборгованості пані Мелешківни на 20000 польських золотих, які він неодноразово зобов’язався сплатити жінці і дітям, залишеним у Комарові, під квитом А. Мелешкіна після свого виїзду. Вказано, що найпізніше через 12 тижнів зі своїм чоловіком повинна погасити борг …………………………………………………………………… 336

№ 100. 1628, липня 25. У Люблінському трибуналі. — Декрет Вінницького земського суду про визнання брацлавського підкоморія Александра Пісочинського про скасування щодо нього баніції, постановленої декретом Люблінського трибуналу на позов брацлавського мечника Яна Мелешка та його сестри Анни Мелешківни за несплату ним А. Пісочинським, їм 20000 польських золотих, записаних Мелешківною дружиною А. Пісочинського на Дмитрію за баніцією брата і сестри …………………………………………………………………… 338

№ 101. 1628, жовтня 25. Варшава. — Консенс короля Зигмунта III на поступку права на села Михайлівці, Кривошиїнці та інші маєтки у воєводстві від уродженого Георгія [Юрія] Калиновського на особу свого брата уродженого Адама Калиновського, брацлавського, вінницького старости …………………………………………………………………… 340

№ 102. 1629. — Люстрація староства Брацлавського воєводства (скорочено) …………………………………………………………………… 342

№ 103. 1629, листопада 16. Вінниця. — Тариф подимного податку Брацлавського воєводства (скорочено) …………………………………………………………………… 342

№ 104. 1630, березня 6. У Вінницькому ґроді. — Декрет у справі за позовом уродженого Стефана Григоровича Черленковського, брата і спадкоємця уродженого Стефана Черленковського, значника зі Станіслава, слуг ясновельможної Зофії Жолкевської, воєводини київської, які напали на млин і будинок у с. П’ятничани Хмельницького Київського воєводи, про побиття позивачів відповідачем і його людьми у містечку Ворошилівці, або на шляху до Ворошилівців, а також про побиття підданих у селі і майно, які втекли туди із села Нового Злова …………………………………………………………………… 346

№ 105. 1630, квітня 16. Вінниця. — Запродажний запис від уродженого Януша Черленковського уродженому Іванові Гулевичу на вічність і сіножать за витягом обляти у Вінницьких земських актах від 9.01.1632 витягу випису документа Вінницьких ґродських актів від 19.04.1630 …………………………………………………………………… 352

№ 106. 1630, червня 3. У Любліні. — Реляція возного генерала Брацлавського воєводства шляхетного Федора Войцуновського про оголошення квиту частині села Черленкова посесії (Пітрові, сіл на особу уродженого Мацея Заяцького) перед уродженим Михайлом і дружиною його Анною Черленковською за витягом Вінницьких земських актів 9.01.1632 …………………………………………………………………… 355

№ 107. 1630, червня 10. Люблін. — Протестація уродженого Григорія Костовського, племінника уродженого Михайла Кропивницького, брацлавського підсудка, проти Александра Калиновського, брацлавського воєводства, та інших уроджених, у справі про повернення йому належних до нього сіл, щоб при вирішенні кожної справи між уродженими Михайлом Кропивницьким, брацлавським підсудком, та паном Адамом Калиновським, брацлавським воєводою, та іншими уродженими сторонами, що спільно з ними належать, були встановлені паволочним трибуналом, були встановлені границі, встановлені паволочним трибуналом, були визначені уродженими паном Самуелем Стрижевським між Комаровом і Козинцями …………………………………………………………………… 357

№ 108. 1630. [червня 20]. Сабарів. — Запис вічного продажу маєтку Конищеве і Сивів уродженому Станіславу Жолкевському, брацлавського чашника, на користь уродженого Мацея Яроновського, летичівського ґродського підстарости …………………………………………………………………… 362

№ 109. 1635. [грудня 8]. Варшава. — Згода короля Сигізмунда III Смоленському довічне право на села Лука-Мелешківська, Слобідка, Романівка, надане королем Владиславом IV уродженій Кристині Струсовій, дружині уродженого Миколая Єловицького, брацлавського чашника, сіл Мізякова, Сабарів, Хижинців, Цвіжина, або Фащіївки, Луки, Гулевичів, Яришівки, Слобідки, надані каштелянові санницькому і Медвіднику у Брацлавському воєводстві …………………………………………………………………… 365

№ 110. 1637, березня 27. Вінницький замок. — Протестація Филипа Клешовського, брата і опікуна уродженого Яна Клешовського, про невірність розмежування с. Тростянця, одним із власників якого був шляхетний Олександр Кропивницький, між уродженими вінницьким підстолієм Федором і Андрієм Шандровськими, з одного боку, та власником містечка Жорнищі і села Луки брацлавським підсудком Михайлом Кропивницьким і його братом Олександром, уже небіжчиком, з другого боку, володінь Черленковських села Предславина і Комарівських володінь …………………………………………………………………… 369

№ 111. 1637, липня 3. У Вінницькому земстві. — Декрет у справі за позовом уродженого Яна Кухарського проти уродженого Яна Писаревського, звинуваченого у самовільному захопленні ставка у с. Манюки і сіножатей манівецьких підданих позивача …………………………………………………………………… 371

№ 112. 1637, липня 3. У Вінницькому земстві. — Декрет апеляції до коронного трибуналу у справі за позовом уроджених Галиць і Люб…

№ 113. 1637, вересня 4. У Люблінському коронному трибуналі. — Декрет у справі позовом уродженого Яна Кухарського на уродженого Гордія Житницького про захоплення 15 підданих насильно і грабежі в селах Житницького і Романова …………………………………………………………………… 374

№ 114. 1638, квітня 26. У Люблінському трибуналі. — Декрет у справі за позовом ур. Михала Кропивницького, брацлавського земського підсудка, брацлавського земського писаря Александра Кропивницького і його дружини Маруші Дворецької на брацлавського земського суддю Александра Красносельського Кохановського, брацлавську земську суддину Христину Кохановську та її сина, брацлавського чашника і його королівської милості, власників і посесорів с. Хрушлинців або Калетинців, у справі про загарбання частини ґрунтів, сіножатей позивача, що належать до с. Комарова (за витягом обляти в актах Брацлавського повітового земського суду 4.08.1804) …………………………………………………………………… 383

№ 115. 1638, травня 30. Варшава. — Згода короля Владислава IV подружжю уродженим Сильвестрові, брацлавському земському писареві, і Анні Черленковській наданих до їх довічного володіння маєтків с. Тютьки у Вінницькому повіті Брацлавського воєводства подружжю уродженим Войцеху, київському ґродському писареві, і Зофії …………………………………………………………………… 388

№ 116. 1638, серпня 4. Люблін. — Маніфест ур. Михала Кропивницького, брацлавського підсудка, проти ур. Ольбрихта Кохановського, брацлавського земського судді, у справі захоплення ним Комарова, грабіж сіна, худоби, побиття підданих та інші насильства, вчинені урядниками відповідача і його підданими (за витягом обляти в актах Брацлавського повітового земського суду 04.08.1804) …………………………………………………………………… 390

№ 117. 1639, січня 6. Вінниця. — Фундушевий запис брацлавського земського підсудка Михайла Кропивницького Вінницькому домініканському монастирю на суму 300 польських золотих щорічно з заставою на маєтках Кропивницьких при селі Заліся Комарова і Тростянці (за витягом обляти в актах Вінницького ґродського суду 23.08.1718) …………………………………………………………………… 394

№ 118. 1639, січня 6. Вінниця. — Довічний запис вінницького земського підсудка уродженого Михайла Кропивницького уродженій Анні Головинській на село Заліся Комарів, або Латанці, із застави на суму 4000 польських золотих, заставлених Брацлавському капітулу в луцькому кафедральному соборі, і запис на фундуш Вінницькому дворовому Благовіщенському монастирю на суму 300 польських золотих, забезпечених записом на суму 4000 польських золотих із виписом у акт генеральної візитації того-таки монастиря 14.03.1791 та з копією обляти цього документа в актах Вінницького земського суду 18.01.1639 …………………………………………………………………… 398

№ 119. 1639, січня 13. У Вінницькому земстві. — Декрет у справі за позовом уродженого Андрія Шандровського, брацлавського земського писаря, на уродженого Павла Вигоровського, брацлавського земського підсудка, брацлавського підчашого Івана Кропивницького, про побиття і знищення підданим позивача у Комарові і Шершнях, Романівцях, Могилівцях, Яришівці, Гнатівці та ін. підпалів позивача. Миколая і Павла Гулевичів, які були побиті підданими відповідачів і забрали в них на поруках, утік з дружиною, дітьми, худобою і усім пожитком до м.-ка Потоки …………………………………………………………………… 401

№ 120. 1639. У Вінницькому земстві. — Декрет апеляційного слідства у справі за позовом уродженої Зофії Шандровської і Федора Войцеховського на уроджених Миколая Кропивницького і Христину Вікторську Федорову Шандровську, брацлавську підстолину, про захоплення частини маєтку Жорнища, а також наїзд 1 квітня 1638 року на двір позивачки у Тростянці і побиття позивачок підданими, які перебували з чоловіками й іншими людьми на винограді в с. Тростянці …………………………………………………………………… 402

№ 121. 1639, січня 13. Вінниця. — Реляція возного генерала Брацлавського воєводства про вручення ним 20 листопада 1638 року у воротах двору уродженого Федора Шандровського, брацлавського земського писаря, позову уродженого Теодора Житкевича, вінницького ґродського підстарости, а також Стефана Косальського, того ґродського судді, на того-таки Шандровського і Миколая Кропивницького та інших уроджених Ілька Лебенка, Лежа Заяцького та інших у справі про наїзд на двір позивача с. Тростянці 1638 року …………………………………………………………………… 404

№ 122. 1639, січня 14. У Вінницькому земстві. — Декрет на проведення слідства щодо невинуватості уроджених Миколая і Катерини Чернявських у справі за позовом уродженого Валентина Гурського про нібито вибиття його Чернявськими з с. Луки, яке він посідав за орендним контрактом від уродженого новгородського стольника [Миколая Мелешка] …………………………………………………………………… 407

№ 123. 1639, березня 31. Вінниця. — Згода (надання) вінницького старости Я. Одривольського вінницькому домініканському монастирю на плац за м. Вінницею над річкою Вінницею від с. Хижинців з дозволом будувати фільварок і те місце обгородити (за витягом обляти в актах Вінницького ґродського суду 31.12.1728) …………………………………………………………………… 409

№ 124. 1639, березня 29. Сабарів. — Запис вічного продажу маєтку села Сабарова від уродженого Мацея Кронковського, брацлавського чашника, і його дружини Єви Гневковської на користь князя Стефана Четвертинського, брацлавського підкоморія …………………………………………………………………… 411

№ 125. 1639, квітня 15. Вінниця. — Реляція возного генерала Брацлавського і інших воєводств Себастяна Кержньовського про введення ним у володіння селом Сабаровом кн. Стефана Святополка-Четвертинського, брацлавського підкоморія, який придбав село в уродженого Мацея Кронковського, брацлавського чашника, і його дружини Єви …………………………………………………………………… 415

№ 126. 1639, червня 15-17. На місці розмежування. — Третейський декрет у справі відмежування дідичного маєтку уроджених Ольбрихта Кохановського, брацлавського земського судді, та Стефана Руссяна, брацлавського військового, села Козинців, від королівського маєтку сіл Великих і Малих Хруслинців, що у володінні пана Хруслинського, та дідичного маєтку уродженого Михала Кропивницького села Комарова …………………………………………………………………… 418

Петренко Олександр Степанович — кандидат історичних наук. Народився 1968 р. на Вінниччині. Працює у Державному архіві Вінницької області з 1992 р. Сфера наукових інтересів: дослідження джерел соціально-економічної історії та демографії Східного Поділля 16–19 ст. Автор книг, статей та укладач збірників документів, зокрема: Лука-Мелешківська: нариси історії села (Вінниця, 1999), Брацлавське намісництво (Вінниця, 2001), Ревізійний перепис населення 1795 р. Брацлавська губернія. Т. 1, ч. 1 (Вінниця, 2003, у співавторстві з Ю. Легуном), Лука-Мелешківська: сільська родовідна книга. Т. 1–3 (Вінниця, 2016), Вінницький гродський суд. Поточна актова книга за 1768 рік. Подокументний опис (Вінниця, 2020, у співавторстві з О. Росовецьким), Цехова книга містечка Томашполя (Вінниця, 2020), Вінницьке намісництво (деканат) Русько-Католицької Церкви у XVIII ст. (Запоріжжя, 2023, у співавторстві з А. Зінченком).

ISBN: 978-617-95568-0-7