Не озирайся і мовчи — психологічний трилер Кідрука

Уривок з роману Не озирайся і мовчи Макса Кідрука.

На сторінках Марк переживає складний період у житті: страх, розгубленість і відчуття безсилля переплітаються з розмовою з дідом Арсеном. Атмосфера вечірнього Рівного, напружені діалоги та внутрішні переживання героя поступово створюють тривожний настрій, який затягує читача з перших сторінок.

Хай там як, Маркові таки справді не завадило би трохи підрости. Хлопчак був малим — мініатюрним, заледве не крихітним. Наступного тижня хлопцю виповнюється чотирнадцять, однак у школі навіть молодші на рік семикласники мінішли за нього.

Марк сторожко блимав з-за скелець, й Арсен раптом зміркував, що ні, не лорі, хлопчак схожий радше на набудьочене совеня. Марк здавався надміру зосередженим, проте чоловік знав, що це лише захисний механізм: насторожена вдумливість приховувала розгубленість і переляк.

— Якщо не хочеш, можеш завтра до школи не йти. За батьків не хвилюйся, я все владнаю. І записку напишу.

Фраза прозвучала недоладно, майже безглуздо, й Арсен це усвідомлював. Просто не знав, що ще сказати. За останні десять хвилин, попри всі намагання, він не видобув із себе жодного слова, що могло би підбадьорити чи допомогти. Щойно народившись, слова кудись провалювалися, тонули в мозку, неначе каміння. Та й узагалі говорити було важко — в буквальному сенсі, — так наче хтось заморозив м’язи навколо рота.

Марк насупився та мотнув головою.

— Ні, я піду, все нормально.

Арсен відвернув голову та глянув у вікно. Сонце сіло, проте на горизонті, затиснута між землею та рваними зимовими хмарами, ще яскріла червона смужка, фарбуючи рожевим західну околицю Рівного. Будинок, у якому вони трохи більше ніж півроку тому придбали квартиру, розташовувався в центрі міста, на тихій і короткій, завдовжки із сотню метрів, вулиці Квітки-Основ’яненка. Поруч багатоповерхівок не було, тож із висоти восьмого поверху шістнадцятиметровий Арсен бачив нічне місто немов на долоні.

Тим часом Марк не зводив прискіпливого погляду з діда, і поступово на хлоп’яче обличчя поверх старанно приховуваної розгубленості свіжими мазками лягало здивування. Дід не мав вигляду ні замрілого, ні пригніченого — жилава фігура досі нагадувала пророслий на сухому ґрунті бур’ян, — однак шкіра на кутчастому лиці здавалася присипаною пилом, а риси обважнілими від думок, які він марно намагався витравити з пам’яті. Мабуть, чи не вперше Марк не помічав задиркуватих вогників у обведених зморшками дідових очах, вогників, що виявляли абсолютне, майже містичне розуміння того, як працює цей світ і як ухилятися від його ударів. Хлопець не міг збагнути, чому його дід, який завжди знаходив відповіді на будь-які запитання, якому кількома словами вдавалося вирішити будь-яку проблему, має вигляд якийсь… невпевнений. Це заливало груди огидним відчуттям безсилля. І ще — розчаровувало. Марк пригадав, як на початку минулого літа, за тиждень до переїзду до нової квартири, він разом із найкращим другом Тімою (хоча навряд чи слово «найкращий» тут доречне, оскільки справжніх друзів у Марка не було) підпалили знайдену у дворі пластикову пляшку з-під кока-коли. Хлопець на мить заплющив очі, згадуючи, як пляшка розм’якла й зміналася під вогнем, а потім звів погляд на засмагле, ледь видовжене обличчя діда і подумав, що спостерігає щось подібне, тільки не з пластиком, а з плоттю. Арсенові губи залишалися стиснутими, проте лінія підборіддя втрачала чіткість.

Макс Кідрук — український письменник, мандрівник і популяризатор науки. Автор книжок «Доки світло не згасне назавжди», «Жорстоке небо», «Твердиня», збірки оповідань «Заради майбутнього» та фантастичної дилогії «Бот». Два його романи — «Зазирни у мої сни» і «Де немає Бога» — входили до короткого списку премії «Книга року BBC». Твори перекладено польською, угорською, німецькою та чеською мовами.

ISBN: 978-617-12-3865-7

Купуйте найкращі книги Макса Кідрука в нашому магазині. При замовленні від 200 злотих доставка по Польщі безкоштовна. Відправляємо протягом 24 годин. Доставка в усі країни Європи.