С1.3. Фентезі та фантастика

Перша збірка оповідань аргентинського майстра магічного реалізму, де буденність непомітно переходить у вимір незвичайного.

У «Бестіарії» буденні речі й події непомітно переходять у вимір незвичайного: дім маленької родини стає місцем моторошного вторгнення, а в іншому будинку ціла родина співіснує з тигром. Біль голови в мешканців околиці межує з мареннями, в яких з’являються невідомі істоти. Дівочий щоденник стає мостом між Буенос-Айресом та Будапештом. Молода дівчина чаклує над цукерками і лікерами в очікуванні нареченого. Двоє чоловіків намагаються віднайти померлу подругу серед нічної мілонґи.

Присутній в кожному оповіданні ефект здивування додає гостроти до невимовної насолоди читання «Бестіарію». Кортасарові історії мають рідкісну властивість – роблять читача співучасником, безпосереднім спостережником усіх подій.

Ці вісім історій – приклад унікального кортасарівського стилю: витонченого, потужного й захопливого. Це дебютна збірка письменника, яка заклала основи його славетного методу поєднання реального з фантастичним, де межа між сном і дійсністю стирається з майстерною легкістю.

Роман культового американського письменника про майбутнє, де людяність перемагає катастрофу.

Події роману відбуваються в Сполучених Штатах недалекого майбутнього. Держава розпалася і втратила весь свій престиж, зруйновано земну цивілізацію, у світі вирують природні й техногенні катаклізми. Попри це люди не втрачають доброти, сердечності та співчуття.

Воннеґут поєднує оригінальний задум і блискучий авторський стиль. Автобіографічні спогади перевтілюються у карколомні пасажі фантазії, а парадоксальні ситуації та гротескові персонажі описані з душевним теплом і ніжністю.

«Буфонада, або Більше не самотні» сповнений м’якого гумору і тонкої іронії – це характерна для Воннеґута суміш трагедії й комедії, де навіть у найтемніші часи знаходиться місце для людського тепла. Роман показує, що навіть коли світ руйнується, найважливіше – це зв’язки між людьми та здатність залишатися людяними.