Чому Захід панує – натепер. Оповіді з історії та що з них випливає щодо майбутнього. (Ян Морис)

Повсякдення, дозвілля і традиції козацької еліти Гетьманщини. авторка: Тетяна Таїрова-Яковлєва кількість сторінок: 184 обкладинка тверда У виданні в захопливій і легкій для сприймання формі на основі численних джерел описано домашній побут, зовнішній вигляд, одяг козацької старшини Гетьманщини (17 – початок 18 ст.). Приділено увагу ролі жінок тієї доби, які не соромилися втручатися у серйозні політичні справи, нерідко керуючи своїми чоловіками й синами та демонструючи норовливу вдачу. Окремі розділи присвячено культурі, освіті, дозвіллю, нормам поведінки, уявленням про людські чесноти української еліти, яка хоч і запозичила багато зі Сходу, а ще більше – із Заходу, проте не йшла шляхом простого копіювання, а зберігала і примножувала власні звичаї та традиції, витворивши неповторне й колоритне суспільство.

Літопис Самійла Величка Кількість сторінок: 1016 Твір Самійла Величка належить до трьох найвідоміших та найповніших «козацьких літописів» і є унікальною пам’яткою козацької історичної думки й барокового письменства першої половини XVIII ст. Величко був канцеляристом Війська Запорозького часів гетьмана І. Мазепи і мав великі можливості для збирання й використання матеріалу. Робота охоплює події від 1620 р. до 1700 р. і вміщує сотні документів з військової канцелярії, цитати з нині втрачених щоденників, хронік. Попри унікальність і популярність, Величків твір ніколи не видавали цілком, з необхідним археографічним апаратом. Тому «Літопис» Величка, по суті, досі не вивчений належним чином. Його було опубліковано в середині XIX ст. із грубим порушенням структури, значними пропусками, без коментарів, текстологічного й кодикологічного аналізу. Крім того, до публікації XIX ст. з цензурних причин не увійшли окремі документи і панегірики, пов’язані з І. Мазепою. Пропоноване видання, що ґрунтується на оригіналі рукопису і його київській копії кінця XVIII ст., дасть змогу повніше оцінити події козацького періоду історії України, переосмислити багато історіографічних міфів та уточнити конкретні події. Видання вміщує повний текст праці Величка, реконструйований згідно з його задумом, біографію автора пам’ятки, кодикологічний аналіз оригіналу рукопису та Київського списку, історію створення рукопису, його зберігання і публікацій, історіографію, археографічні коментарі, таблицю використаних Величком документів, літературних й історичних праць, географічний та іменний покажчики. Видання адаптоване для сучасного прочитання й розраховане на широке коло читачів — істориків, філологів, культурологів і всіх, кого цікавить історія козацької доби та зразки української барокової літератури.

Присяга Охотницьких полків Гетьманщини 1718 року У книзі здійснено публікацію документів, які стосуються приведення до присяги Охотницьких (найманих) полків Гетьманщини у 1718 році. В військовій системі Гетьманщини наймані полки становили регулярне військо, яке підпорядковувалось безпосередньо Гетьману і були його особистою гвардією. Публікуються реєстри (списки особового складу) трьох Компанійських полків: Карпа Часника, Василя Чуги, Андрія Ковбаси, Сердюцького полку Гаврила Бурляя, а також сотні Василя Родіоновича, яка на той час була виділена в окремий Компанійський полк, та їхніх підрозділів (Василя Йосифовича, Федора Нестеренка, Павла Неверовського), які квартирувалися окремішньо від своїх полків. У додатках вміщені відомості про службу компанійців полку Василя Чуги від 25 січня та 22 березня 1725 року.