Археологія Сумщини. Пам’ятки селітроварного виробництва Південної Сіверщини XVII ст. /Осадчий Є. М., Коротя О. В./

Невідомі сторінки історії Вінниччини 18 ст., часів перебування її в складі Речі Посполитої. Десятки сіл, сотні імен і прізвищ людей Вінниччини 18 століття. Маловідомий факт — в 18 ст. на території Вінниччини більшість населення належала до греко-католицької (унійної) церкви. Ця публікація про неї. Книга структурно складається з двох частин: 1. Дослідження Арсена Зінченка історії Вінницького унійного деканату (Історії парохій та церков, які до нього входили, біографії священників, особливості правового статусу та ін.). Текст подано в авторській редакції. 2. Публікація документів Візитацій — спеціальних інспекторських описів парохій (церков, причту, населення тощо) Вінницького деканату за 1720-90-і роки, підготовлених Олесем Петренком. Подано як польський текст оригіналу, так і переклад на українську мову. Книга стане корисною всім, хто цікавиться історією Вінниччини та історією українського християнства, а також всім дослідникам родоводів різних суспільних станів того часу (окрім обов’язкових згадок священнослужителів в документах регулярно згадується також і світське населення). Книга щедро проілюстрована, також на наше замовлення Сергієм Шаменковим було створено художні реконструкції, які ілюструють вигляд священника та його парохіян на Вінниччині 18 століття. Назва: «Вінницьке намісництво (деканат) Русько-Католицької Церкви у XVIII ст.: дослідження, публікація актів візитацій» Серія: Архівний ключ Упорядник: Зінченко А. Л., Петренко О. С. Рік: 2023 Видавництво: РВВ (м. Запоріжжя) Сторінок: 896 з ілюстраціями Обкладинка: тверда Розмір: 175×245 мм Вага: 1600 г ISBN: 978-617-95356-0-4

Відновлення знаменитої книжкової серії! АРХІВ КОША НОВОЇ ЗАПОРОЗЬКОЇ СІЧІ, ТОМ 9 Документи віддзеркалюють багатогранну історію Запорозької Січі, українського козацтва за 1734—1775 рр. з усіма її складнощами і суперечностями. У дев’ятому томі серійного видання документів “Архів Коша Нової Запорозької Січі” опубліковано справи 35–37 фонду 229 (Кіш Нової Запорозької Січі), що зберігаються в Центральному державному історичному архіві України, м. Київ. Ці документи стосуються, головним чином, відносин запорожців з російськими гарнізонами, дислокованими у Військових Вольностях (справа 35), з підданими Османської імперії та Кримського ханату (справа 36) та обвинувачення військової старшини у зв’язках з гайдамаками (справа 37). Видання розраховано на науковців, краєзнавців, усіх, хто цікавиться історією України. Назва: «Архів Коша Нової Запорозької Січі, том 9» Серія: Архів Коша Нової Запорозької Січі Упорядники: Т. Л. Кузик, Л. З. Гісцова, Л. Я. Демченко, Л. М. Муравцева, І. Л. Синяк Рік: 2024 Видавництво: РВВ (м. Запоріжжя) Сторінок: 592 з ілюстраціями Обкладинка: тверда Розмір: 175*245 мм Вага: 1000 г ISBN: 978-617-95356-8-0

Науковий бестселлер. Третє видання. Третє видання. В книзі публікуються подокументні описи поточної актової книги Вінницького ґродського суду за 1768 р. Містить інформацію про Коліївщину, соціально-економічну та політичну історію Правобережної України і зокрема Брацлавського воєводства, яке займало територію сучасних Вінницької та, частково, Черкаської, Кіровоградської, Одеської, Миколаївської областей України. Вінницький ґродський суд (він же ґродський суд Брацлавського воєводства) утворено 1566 р. Початково він був кримінальним судом, якому підлягали справи про злочини шляхти і селян, а також ті, в яких вони фігурували з представниками інших станів. В 18 столітті ґродський суд фактично виконував функції як кримінального, так і цивільного суду. Окрім цього до актових книг ґродського суду вписувались декрети, ухвали і рішення підкоморського суду (який не вів окремих актових книг). За своїм статусом ґродський суд був третім після підкоморського (межового) та земського (цивільного) судів. В 18 столітті він очолювався вінницьким старостою, до складу суду входили також підстароста (заступник) та суддя і писар. На відміну від підкоморського та земського судів, склад яких обирався шляхтою на сеймику, урядники ґродського суду призначались від імені короля. З огляду на незначну кількість шляхти у Брацлавському воєводстві, для усіх трьох повітів (Брацлавського, Вінницького і Звенигородського) було створено лише по одному ґродському, земському і підкоморському суду. Від 1566 р. суди перебували в Брацлаві, а з перенесенням у 1598 р. адміністративного центру воєводства до Вінниці, сюди ж перебралися й шляхетські суди. Після вибуху козацького повстання Хмельницького та подальших пов’язаних з цим подій шляхетські суди Брацлавського воєводства припинили свою діяльність й відновили її лише через півстоліття в 1700 р. За часи козацьких повстань 16 ст., Хмельниччини ітп загинула більша частина актових книг судів Брацлавського воєводства 16-17 ст. Книгам за 18 століття пощастило більше, вони пережили буремні часи розпаду Речі Посполитої та, переважно, збереглись до наших днів. Назва: Вінницький ґродський суд. Поточна актова книга за 1768 рік. Подокументний опис Автори-упорядники: Петренко О.С., Росовецький О.С. Ілюстратор: Шаменков С.І. Видавництво: РВВ (Запоріжжя) Сторінок: 280 Обкладинка: тверда