Показано 25–36 із 48Sorted by latest
Хроніка європейської Сарматії. О. Гваньїні
Хроніка європейської Сарматії
автор: О. Гваньїні
кількість сторінок: 1008
обкладинка тверда
«Хроніка європейської Сарматії» О. Гваньїні — важливе історичне джерело та пам’ятка європейської історіографії ХVІ–ХVІІ ст. Написана легко, доступно й цікаво, «Хроніка…» стала неоціненним посібником для вивчення історії та географії народів і країн Центрально-Східної Європи, а також їхніх сусідів.
Цей твір мав надзвичайно велику популярність у наших предків, неодноразово пере видавався у латинському оригіналі; перекладався німецькою, чеською, польською мовами.
Український переклад «Хроніки…», що не втратила актуальності донині, зацікавить як науковців, так і широкий загал читачів.
За Ідентичність і Незалежність. Війна Росії проти України: історичні передумови, геополітичні паралелі.
За Ідентичність і Незалежність. Війна Росії проти України: історичні передумови, геополітичні паралелі.
упорядники: Геннадій Боряк, Олексій Ясь
кількість сторінок: 800+752
обкладинка тверда
Науково-популярне видання у форматі уявного діалогу фахівців-істориків із читачами висвітлює широкий діапазон проблем з історії України від середньовічних часів до сучасності. Актуальні питання української минувшини репрезентуються у різноманітних контекстах критичного періоду новітньої історії, пов’язаного з російсько-українською війною 2014–2022 рр.
мова: українська
Козацька держава як ідея в системі суспільно-політичного мислення XVI–XVIII століть. Валерій Шевчук
РУСЬКА (ВОЛИНСЬКА) МЕТРИКА. КНИГА ЗА 1569-1572, 1574 РОКИ. Упорядники Кулаковський П. М., Святець Ю. А.
КНИГА ВИЙШЛА
РУСЬКА (ВОЛИНСЬКА) МЕТРИКА. КНИГА ЗА 1569-1572, 1574 РОКИ
Упорядники Кулаковський П. М., Святець Ю. А.
Нову книжкову історико-джерельну серію “Архівний ключ” відкриває публікація найважливішої збірки документів 16 століття — Руської (Волинської) Метрики 1569-1572, 1574 рр.
Збірка - документальна основа для пошуків істориків, краєзнавців та дослідників родоводу.
Оригінал до цих пір знаходиться в московському архіві, куди був вивезений в часи імперії.
Повсякдення, дозвілля і традиції козацької еліти Гетьманщини. Тетяна Таїрова-Яковлєва
Повсякдення, дозвілля і традиції козацької еліти Гетьманщини.
авторка: Тетяна Таїрова-Яковлєва
кількість сторінок: 184
обкладинка тверда
У виданні в захопливій і легкій для сприймання формі на основі численних джерел описано домашній побут, зовнішній вигляд, одяг козацької старшини Гетьманщини (17 – початок 18 ст.).
Приділено увагу ролі жінок тієї доби, які не соромилися втручатися у серйозні політичні справи, нерідко керуючи своїми чоловіками й синами та демонструючи норовливу вдачу.
Окремі розділи присвячено культурі, освіті, дозвіллю, нормам поведінки, уявленням про людські чесноти української еліти, яка хоч і запозичила багато зі Сходу, а ще більше – із Заходу, проте не йшла шляхом простого копіювання, а зберігала і примножувала власні звичаї та традиції, витворивши неповторне й колоритне суспільство.
Іван Мазепа і Російська імперія. Тетяна Таїрова-Яковлєва
Іван Мазепа і Російська імперія. Історія «зради»
авторка: Тетяна Таїрова-Яковлєва
кількість сторінок: 416
мова: українська
Використовуючи матеріали російських та українських архівів, авторка розглядає обставини приходу Мазепи до влади, його стосунки з Петром І, внутрішню політику, особисті та ділові взаємини зі старшиною й оточенням російського царя, а також аналізує причини переходу Мазепи до шведів (план "випаленої землі", адміністративна реформа тощо).
Нове видання здійснене згідно тексту, підготованого авторкою до публікації в Канаді в 2020 році.
Літопис Самійла Величка (подарункове видання)
Літопис Самійла Величка
Кількість сторінок: 1016
Твір Самійла Величка належить до трьох найвідоміших та найповніших «козацьких літописів» і є унікальною пам’яткою козацької історичної думки й барокового письменства першої половини XVIII ст. Величко був канцеляристом Війська Запорозького часів гетьмана І. Мазепи і мав великі можливості для збирання й використання матеріалу.
Робота охоплює події від 1620 р. до 1700 р. і вміщує сотні документів з військової канцелярії, цитати з нині втрачених щоденників, хронік.
Попри унікальність і популярність, Величків твір ніколи не видавали цілком, з необхідним археографічним апаратом. Тому «Літопис» Величка, по суті, досі не вивчений належним чином. Його було опубліковано в середині XIX ст. із грубим порушенням структури, значними пропусками, без коментарів, текстологічного й кодикологічного аналізу. Крім того, до публікації XIX ст. з цензурних причин не увійшли окремі документи і панегірики, пов’язані з І. Мазепою. Пропоноване видання, що ґрунтується на оригіналі рукопису і його київській копії кінця XVIII ст., дасть змогу повніше оцінити події козацького періоду історії України, переосмислити багато історіографічних міфів та уточнити конкретні події. Видання вміщує повний текст праці Величка, реконструйований згідно з його задумом, біографію автора пам’ятки, кодикологічний аналіз оригіналу рукопису та Київського списку, історію створення рукопису, його зберігання і публікацій, історіографію, археографічні коментарі, таблицю використаних Величком документів, літературних й історичних праць, географічний та іменний покажчики. Видання адаптоване для сучасного прочитання й розраховане на широке коло читачів — істориків, філологів, культурологів і всіх, кого цікавить історія козацької доби та зразки української барокової літератури.
Ревізії Конотопської сотні 30–40-х рр. XVIII ст
Ревізії Конотопської сотні 30–40-х рр. XVIII ст.
Публікація унікальних переписів жителів Конотопської сотні Ніжинського полку, яка включала місто Конотоп та села біля нього. (Тепер, переважно, в Сумській області)
Оригінали знаходяться в Центральному історичному архіві України в м. Київ.
Книга містить списки козаків, селян, міщан, старшини за 1732, 1736, 1737, 1738, 1745, 1747 роки.
496 стр.
Чернігівська переписна книга 1666 року (Подарункове видання)
Подарунковий варіант видання “Чернігівська переписна книга 1666 року” в оправі з синтетичної шкіри.
Для поціновувачів класичного вигляду книги, що стане прикрасою бібліотеки найвимогливішого з бібліофілів.
Ідеальний подарунок для дослідників свого родоводу чи історії своєї малої Батьківщини в межах сучасних Чернігівської області України.
Книга містить картосхему та оригінальні зображення міст і жителів Чернігівщини, географічний та іменний покажчики.
Перше видання книги зайняло в 2013-му році третє місце на Чернігівському обласному конкурсі “Найкраща книга року” в категорії “Наукова література”.
Присяга Війська Запорозького Низового 1762 року (Подарунковий варіант)
Присяга Війська Запорозького Низового 1762 року (Подарунковий варіант)
Упорядник Іван Синяк
Подарунковий варіант книги “Присяга Війська Запорозького Низового 1762 року” в оправі з синтетичної шкіри.
Для поціновувачів класичного вигляду книги, що стане прикрасою бібліотеки найвимогливішого з бібліофілів.
Ідеальний подарунок для дослідників козацького родоводу чи історії Українського Півдня.
Публікація писемної пам'ятки середини 18-го століття — присяги Війська Запорозького Низового, проведеної в 1762-му році. Текст документа складається з поіменних списків запорізьких козаків з розділенням по куренях, духівництва, служителів канцелярій. Фактично це своєрідний перепис тогочасних жителів українського півдня.
Книга містить оригінальні ілюстрації, іменний та географічний показчики.
06. Присяга Лубенського полку 1718 року
КНИГА ВИЙШЛА!
Присяга Лубенського полку 1718 року
упорядник О. Різніченко
Публікація присяжних списків жителів Лубенського полку Гетьманщини за 1718 рік. Книга містить поіменні реєстри різних тогочасних станів — козаків, старшини, посполитих селян, міщан, духовенства.
Це один з найраніших переписів Лубенського полку — військово-адміністративної одиниці з центром в м. Лубни, яка займала величезну територію сучасних Полтавської та Сумської областей України.
Лубни 1718
02. Присяга Охотницьких полків Гетьманщини 1718 року
Присяга Охотницьких полків Гетьманщини 1718 року
У книзі здійснено публікацію документів, які стосуються приведення до присяги Охотницьких (найманих) полків Гетьманщини у 1718 році.
В військовій системі Гетьманщини наймані полки становили регулярне військо, яке підпорядковувалось безпосередньо Гетьману і були його особистою гвардією.
Публікуються реєстри (списки особового складу) трьох Компанійських полків: Карпа Часника, Василя Чуги, Андрія Ковбаси, Сердюцького полку Гаврила Бурляя, а також сотні Василя Родіоновича, яка на той час була виділена в окремий Компанійський полк, та їхніх підрозділів (Василя Йосифовича, Федора Нестеренка, Павла Неверовського), які квартирувалися окремішньо від своїх полків. У додатках вміщені відомості про службу компанійців полку Василя Чуги від 25 січня та 22 березня 1725 року.