Показано 265–276 із 871Сортовано за останнім
Діва, матір і третя /Юлія Нагорнюк/
Марина має вдосталь справ: і буденних, і магічних. Вона допомагає новій сусідці з плануванням весілля, організовує Пластовий табір, готує відворотне зілля, долучається до порятунку історичної пам’ятки на Київщині та починає нові стосунки. Останнє непокоїть найбільше, бо досі жоден хлопець не запалював у ній жагу до інтимної близькості. «Діва, матір і третя» — легке гумористичне фентезі про дружбу, жіночий досвід і дослідження власної (а)сексуальності.
Відьма вмирає втретє /Юлія Нагорнюк/
Кожна відьма має передати дар. Стара Юстина обирає учнем Сашу — млявого, пасивного і не зацікавленого відьомством хлопця. Саша хоче ігнорувати її примус, але магія — не сімейні проблеми, на які можна заплющувати очі; без контролю вона небезпечна. Здається, відьма прагне зіпсувати йому життя, але що як за її колючими репліками ховається щире прагнення допомогти? «Відьма вмирає втретє» знайомить із новими героями відьомського всесвіту Юлії Нагорнюк.
Четверта заповідь. Вибрані повісті /Андрій Чайковський/
Андрій Чайковський (1857—1935) — найбільше відомий зі школи своїми пригодницькими повістями про часи Козаччини. Зокрема повість «Віддячився» (1913) занурює у побут Запорізької Січі очима врятованого від татар кучерявого дітвака Івася. Романтичний стиль оповіді пробудить теплі спогади про славну козацьку минувшину. Натомість «Четверта заповідь» (1930) вибудовує образи галицького життя початку ХХ століття.
Хмари /Іван Нечуй-Левицький/
Середина ХІХ століття. У Києві набувають популярності просвітні твори, утверджуються ідеї народництва. Молоде студентство надягає українську свитку як знак своєї національності, як символ гордості за свою культуру, як протест проти деспотизму до українського народу. Починають лунати заклики до навчання простого люду: створення народних шкіл, видання книжок рідною мовою…
Фіолетова тінь. Добірка української містичної прози /Анастасія Бідонько (упорядниця)/
Казка, переплетена з реальністю, повір’я, загублене в історії, магія, захована в оповіданні. Наші класики створили тексти, що закохують в атмосферу української містичної ночі. Тут у темряві ховається нечисть усякої вдачі та вроди, вона запрошує перегорнути ще одну сторінку легендарію українців. Поки чорт переконує відьму одружитися, поки дідько оповідає про давні походеньки, а померла мати колихає своє живе немовля, веретено історії крутиться і виплітає нові сюжети.
Тайна нашої принцеси: повісті, оповідання /Любов Яновська/
Любов Яновська зростала у двомовній сім’ї, та попри переконання і настанови батька тяжіла до усвідомлення себе як українки, згодом це вилилося у просвітницьку й громадсько-політичну діяльність та відстоювання українськості. Написала близько 100 творів, найпомітніші з яких увійшли до добірки «Тайна нашої принцеси».
Сонце сходить. Вибрані твори /Валер’ян Підмогильний/
Валерʼян Підмогильний (1901–1937) — український письменник і перекладач, представник покоління «Розстріляного відродження». Творче сонце прозаїка зійшло рано: у дев’ятнадцять років видав свою першу збірку, у двадцять — дебютував з перекладом роману «Таїс» Анатоля Франса. Саме завдяки Підмогильному вийшли твори Бальзака, Стендаля, Дідро, Гюго, Вольтера, Меріме українською мовою. Як автор Підмогильний показав себе майстром глибокого психологізму, інтелектуалізму.
Місто /Валер’ян Підмогильний/
Ласкаво просимо в Київ 1920-х! У місто, де м’які кольори будинків заступають гострі фарби революції, де, проминувши брудні корівники Подолу, милуєшся блискучими вітринами центральних крамниць, де колишні господарі розкішних покоїв тісняться в недореквізованих кімнатах, а промітні непмани й гордовиті товариші святкують чергове держзамовлення. У місто, де ночами в пивницях ллється джаз, а зранку лунають палкі партійні промови.
Листи з Криму. Новели, оповідання, повість /Борис Тенета/
Борис Тенета (1903–1935) — український поет і прозаїк розстріляного відродження. У добірку «Листи з Криму» увійшли твори з прижиттєвих видань і друковані в періодиці 1920–1930-х років. У ранніх творах Тенета-новеліст виступає то від імені голодного поета («Голод»), то від імені брата, який тужить за померлою сестрою («Місто»), то від імені закоханого юнака («Мусема»), а то й із гумором розповідає про упадання гурту парубків за однією дівчиною («Листи з Криму»).
Таємниця місис Крісті /Марі Бенедикт/
Нам багато відомо про творчість Агати Крісті, її карколомні сюжети та про характерних персонажів. Але що ми знаємо про неї особисто? У 1926 році, на злеті кар’єри, її сімейне життя летіло шкереберть. Арчибальд Крісті, її любий чоловік і ветеран Першої світової війни, заявив, що хоче розлучитися. У відповідь Агата… зникла на одинадцять днів. «Таємниця місис Крісті» — спроба пояснити цей загадковий епізод, якому Агата не дала однозначного пояснення.
Літературне повсякдення в країні здійсненої антиутопії /Станіслав Цалик/
Події цієї документальної книжки розгортаються навколо київського будинку письменників Роліт. Саме тут мешкали або гостювали такі яскраві постаті української літератури ХХ ст., як П. Тичина, М. Рильський, М. Бажан, Ю. Яновський, І. Кочерга, Остап Вишня, О. Корнійчук, У. Самчук, О. Кундзіч, О. Гончар та інші. Герої книжки постають живими людьми зі своїми радощами та печалями, творчими злетами та падіннями, кумедними епізодами та життєвими драмами. Таємна співпраця з НКВД, вимушене
Сад супроти часу. У пошуках спільного раю /Ленґ Олівія/
Олівія Ленґ 2020 року переїхала до старого будинку, визначною рисою якого був сад Королівського садівничого товариства, який заклав видатний садівник Марк Румарі. Він створив сотні садів, але тільки цей єдиний виплекав для себе. У книзі Ленґ розповідає про свою боротьбу за відновлення цього давно занедбаного саду, про любов до садівництва та природи. Проте «Сад супроти часу» — це не посібник з догляду рослин і більше, ніж книга про садівництво.