Ще одну сторінку
Показано 1–16 із 48Сортовано за останнім
Штіллер — Макс Фріш
На в’їзді до Швейцарії затримують містера Вайта: поліція впізнала в ньому зниклого скульптора Штіллера. Знайомі підтверджують це, Юліка називає себе його дружиною, а він уперто заперечує чуже ім’я. У в’язниці Вайт починає записувати історії, сподіваючись довести власну окремість. Що більше люди розповідають про Штіллера, то важче відділити людину від образу, який їй призначили.
«Штіллер» — самостійний роман швейцарського письменника Макса Фріша, уперше опублікований німецькою 1954 року під назвою Stiller. Цю класику світової літератури про ідентичність, шлюб і відповідальність українською переклав Євген Попович. Видання Ще одну сторінку можна придбати в PaperBook.
Щасливці — Марк Едвардз
Поблизу зруйнованого монастиря знаходять тіло жінки з усмішкою на обличчі. Детективка Імоджен Еванс шукає серійного вбивцю, а неподалік Бен із сином Оллі намагаються почати заново після розпаду сім’ї. Раптом Бен отримує роботу, синові перестають дошкуляти кривдники, і життя ніби налагоджується. Він ще не знає, що за цією смугою удачі хтось уважно стежить.
«Щасливці» Марка Едвардза — самостійний психологічний трилер The Lucky Ones, дія якого розгортається у Шропширі. Поліційне розслідування й будні батька з дитиною зближуються поступово, зберігаючи головну таємницю до розв’язки. Українське видання Ще одну сторінку у перекладі Яни Литвин можна замовити в PaperBook.
Чоловік, якого я, здається, знаю — Майк Ґейл
У школі Джеймс і Денні змагалися за успіх, але друзями не стали. Через роки Джеймс після травми мозку живе під опікою батьків, а Денні втрачає допомогу з безробіття й мусить знайти роботу, щоб зберегти стосунки з Маєю. Заклад тимчасового догляду знову зводить колишніх однокласників — тепер кожному з них потрібна допомога, якої шкільні нагороди не обіцяли.
Майк Ґейл розповідає про чоловічу дружбу через дві різні долі: наслідки травми Джеймса й життя Денні після загибелі сестри. «Чоловік, якого я, здається, знаю» — самостійний роман британського письменника, у якому серйозні розмови сусідять із гумором. Український переклад Ірини Павленко від Ще одну сторінку є в PaperBook.
Хочу. Анонімні листи — упорядкувала Джилліан Андерсон
Жінки з різних країн написали Джилліан Андерсон про бажання й фантазії, яких часто не наважувалися висловити навіть найближчим. Їхні анонімні листи склали книжку «Хочу»: голоси різного віку, досвіду й сексуальності розташовані за темами. Між соромом, ніжністю, уявленнями про владу та потребою бути почутою виникає багато несхожих портретів жіночого бажання.
Джилліан Андерсон упорядкувала цю самостійну документальну збірку, написала вступ і додала власний анонімний лист. Це нон-фікшн для дорослих, де авторство особистих розповідей належить їхнім дописувачкам. Український переклад Юлії Куліш у видавництві Ще одну сторінку можна придбати в PaperBook.
Четверта заповідь. Вибрані повісті — Андрій Чайковський
Дві повісті Андрія Чайковського ведуть у різні часи. У Віддячився врятований із татарської неволі Івась потрапляє до козацького світу; у Четвертій заповіді галицький селянин чекає від сина, майбутнього священника, поваги й вдячності. Пригодницький рух першого твору змінюється родинною драмою, де освіта й суспільний статус віддаляють найближчих.
Добірка Ще одну сторінку показує Чайковського і як автора історичних оповідей, і як спостерігача галицького життя початку XX століття. Четверта заповідь. Вибрані повісті — окреме видання двох творів. Його можна замовити у PaperBook поруч з іншою українською класикою.
Хмари — Іван Нечуй-Левицький
Дашкович і Воздвиженський здобувають освіту, будують кар’єри й родини в Києві, а наступне покоління вже інакше дивиться на їхні переконання. Молодий Павло Радюк прагне діяльного українського життя — та між наміром і вчинком пролягає чимала відстань. У Хмарах університетські розмови, домашній побут і вибір життєвого шляху залежать одне від одного.
Іван Нечуй-Левицький написав повість про інтелігенцію, її культурну належність і суперечності під імперським тиском. Уперше опубліковані 1874 року, Хмари зберігають подробиці київського середовища XIX століття. Видання Ще одну сторінку доступне в PaperBook серед української класики.
Фіолетова тінь. Добірка української містичної прози — упорядниця Анастасія Бідонько
У Фіолетовій тіні чорт може закохатися, мерці — зібратися на Великдень, а звична дорога — привести до зовсім не звичної зустрічі. Дев’ятнадцять творів дев’ятьох авторів повертають до української містичної прози XIX — першої половини XX століття. Страх тут переходить у сміх, а народні уявлення про потойбіччя набувають різних письменницьких голосів.
Анастасія Бідонько впорядкувала добірку, Галина Пагутяк написала передмову; самі твори належать Квітці-Основ’яненку, Кобринській, Стороженку та іншим авторам. Видання Ще одну сторінку в PaperBook поєднує на читацькій полиці українську класику з інтересом до містики й моторошних оповідей.
Тайна нашої принцеси. Повісті, оповідання — Любов Яновська
Тайна нашої принцеси починається з автобіографії Любові Яновської, а далі переходить до повістей, оповідань і спогадової прози. Поруч із Городянкою та заглавною повістю — Злодійка Оксана, Смерть Макарихи, Дарочка, Рукавички. Різні жіночі долі й побутові ситуації складаються в широку картину суспільства, де походження та чужі очікування впливають на особистий вибір.
Добірку впорядкував Євген Плясецький для Ще одну сторінку. Власна розповідь Яновської про родину й становлення додає контексту її соціальній та психологічній прозі. У PaperBook це видання стоїть поруч з українською класикою, до якої варто звертатися й поза звичним переліком шкільних імен.
Сонце сходить. Вибрані твори — Валер’ян Підмогильний
Шість оповідань і дві повісті складають Сонце сходить — добірку Валер’яна Підмогильного, у якій кожен текст починає окрему людську історію. Після Важкого питання, Гайдамаки, Військового літуна та інших коротких творів ідуть Остап Шаптала й Повість без назви. Різні масштаби оповіді дозволяють затриматися на бажанні, втраті й думці, що не дає спокою.
Автор Міста пише про внутрішнє життя з увагою до незручних, суперечливих переживань. Видання Ще одну сторінку доповнює знайомство з романістом його малою прозою та повістями. У PaperBook цю книжку можна обрати як наступне читання Підмогильного або як першу зустріч із його письмом.
Місто — Валер’ян Підмогильний
Степан Радченко приїздить із села до Києва вчитися, але місто швидко змінює масштаб його бажань. Кімнати й знайомства, закоханості та літературні вечори стають сходинками до іншого життя. Що ближче визнання, то складніше відділити справжню близькість від прагнення утвердитися: Степан перебудовує і своє оточення, і уявлення про себе.
Місто Валер’яна Підмогильного, вперше видане 1928 року, належить до ключових романів українського модернізму. Сільський приїжджий у ньому не вміщується в зручну моральну оцінку. Видання Ще одну сторінку можна замовити в PaperBook і читати поруч з іншою українською класикою, що придивляється до людини у великому місті.
Листи з Криму. Новели, оповідання, повість — Борис Тенета
Голодний поет, брат, який утратив сестру, юнаки, що навперебій залицяються на кримському відпочинку, — у Бориса Тенети кожен голос має власну тривогу й ритм. Листи з Криму об’єднують десять новел та оповідань із повістю Гармонія і свинушник. Заглавна історія з її курортним суперництвом становить лише одну частину цієї прози 1920–1930-х років.
Тенета належав до літературного середовища Ланки–МАРС; у його письмі лірична чутливість зустрічається з різкими соціальними обставинами. Видання Ще одну сторінку повертає до читання і короткі тексти, і більшу повість. На полиці української класики в PaperBook воно доповнює знайомство з прозою міжвоєнного покоління.